У Дніпрі відкрили виставку «Гіркий смак пам’яті», на якій представлені 15 живописних робіт. Вони виконані художницею Юлією Лисенко. Це історично достовірні ілюстрації до вибраних спогадів про виживання у часи Голодомору, що були записані Вірою Аннусовою у 1970-2000 роки від очевидців тих подій. Виставку презентували до 5-річчя створення Музею спротиву Голодомору.
«Роботи виконані у техніці графіка з використанням різних матеріалів. Загалом над створенням робіт працювала два місяці. На картинах – ілюстрації до спогадів про Голодомор, які переповіла пані Віра. Це вибрані символи чи ситуації. Серед іншого, це ступка як символ того часу, скам’янілий сир, земляний жир тощо. А ще потяг із написом, який пророкував біду Голодомору – «Ярая пшеница едет за границу. Рожь и соя смеются, в россии остаются. В 32-м хохлы поедят всю лебеду, а в 33-м будут падать на ходу». На жаль, це пророчі слова. А ще про дітей, які вилизують казан. Мишу, яка сидить на колоску. У цілому дуже задоволена роботами. Вважаю, що мені вдалося обрати не банальні символи до такої теми», — сказала художниця Музею спротиву Голодомору Юлія Лисенко.
«Сама родом із Луганщини. І від самого дитинства збираю матеріали від своїх краян про те, як вони виживали під час Голодомору. Юлія створила такі правдиві ілюстрації. У своїх картинах вона озвучила те, що я записувала. Чудові, живі вийшли роботи», — зазначила виконувачка обов’язків директора Музею спротиву Голодомору Віра Аннусова.
«Ця виставка із живих спогадів очевидців, які збирала пані Віра, з якими, напевно, мали справу всі українці. Мені те саме розповідали мої рідні, які пережили голод тут, на Січеславщині. Вони називали це голод. І тільки зараз ми розуміємо, що йшлося про Голодомор як акт геноциду українського народу. Бо тут була не проста конфіскація всіх харчових припасів. Тут була цілеспрямована, системна з боку червоної більшовицької москви ліквідація самої спроможності українського селянина на родючій українській землі не дати вижити. Ми повинні розуміти, що це важкий період, коли наш народ намагалися і знищити, і принизити, щоб українці, на своїй родючій багатій землі були позбавлені можливостей до існування. Це те, чого, напевно, наш народ ніколи не забуде і не пробачить кремлю. І сьогодні ми розуміємо, проти чого ми боремось, щоб запобігти на нашій землі Голодомору вдруге. І єдиний гарант від голодоморів і наступних геноцидів – це Збройні Сили України й опір нашого народу. Збройний опір нашого народу», — підкреслив заступник міського голови з інформаційної діяльності Андрій Денисенко.
