Щорічно в першу неділю листопада в Україні відзначають День працівника соціальної сфери. Цьогоріч це 3 листопада. Напередодні професійного свята фахівці соціального захисту населення поділились своїми історіями, розповіли про роботу та про те, за що її люблять.
«Для цієї роботи потрібна людяність, вміння прощати та звичка не чекати вдячності», — каже Володимир Плаксій, головний спеціаліст управління у справах ветеранів та внутрішньо переміщених осіб департаменту соціальної політики Дніпровської міськради.
Чоловік у соціальній сфері з 1991 року. Згадує, працювати почав з особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Потім допомагав з оформленням субсидій, опісля було багато роботи через трагедію на ж/м Тополя-1, коли в 1997 році через зсув ґрунту сталась руйнація житлових будинків. Сьогодні Володимир Петрович продовжує допомагати категорії осіб, з якої почав свій професійний шлях — постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
«Роботи ніколи не бракує. Ми завжди намагаємось допомогти, але люди не завжди розуміють, що ми не всесильні і діємо виключно згідно із повноваженнями та положеннями, які регулюють нашу діяльність. Звісно, бувають випадки, коли людина опинилась в скрутному положенні, а ми не маємо механізмів, щоб їй допомогти. Тоді ми робимо все можливе, щоб їх знайти, вносимо пропозиції до керівництва міста тощо», — додав він.
Пані Інна працює в соціальній сфері більше ніж 10 років. Починала в Бердянська. Після початку повномасштабного вторгнення рф переїхала до Дніпра. Зараз вона частина команди Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міськради.
«Я дуже вдячна Дніпру за те, як мене тут прийняли. Це місто обласного значення, це зовсім інші масштаби в порівнянні з Бердянськом, який значно менший. Але тут дуже людяне ставлення, тому працюватиму і надалі. Щодо моєї роботи – я забезпечую допоміжними засобами реабілітації осіб з інвалідністю. Це діти та дорослі, а також військовослужбовці, яким потрібні протези. У кожного своя історія, зазвичай непроста. Усіх потрібно вислухати, зрозуміти, адже людина не завжди може чітко сформулювати свою потребу. Тут я відчуваю, що допомагаю людям, бачу результат своєї роботи. За це і люблю її», — каже Інна Красічко, головна спеціалістка відділу ветеранської політики та соціальних гарантій Соборного району Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міськради.
Витримка, моральна стійкість та бажання допомагати людям. Це головні вимоги до фахівців, які хочуть почати працювати в соціальній сфері, переконана Олена Кожемякіна, начальниця Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міськради.
«Я працюю в цій сфері майже 30 років. За цей час навіть не замислювалась про зміну діяльності. Тут ти, по-перше, відчуваєш, що допомагаєш людям, а по-друге, стільки змін постійно відбувається, стільки нових законодавчих положень і норм потрібно впроваджувати та враховувати в своїй роботі, що ти просто не маєш часу занудьгувати», — поділилася пані Олена.
