Під постійними обстрілами ворога мирні мешканці Покровського району на Дніпропетровщині щодня борються за життя. У понад двадцяти населених пунктах триває примусова евакуація родин із дітьми. Волонтери щодня вивозять людей із прифронтових населених пунктів до безпечних шелтерів. Наша знімальна група долучилась до однієї з таких евакуацій — цього разу вдалося врятувати 15 людей, серед яких діти.
Серед тих, хто ризикує власним життям заради порятунку інших, — Дмитро. Чоловік з початку повномасштабного вторгнення долучився до лав волонтерів благодійної організації Children New Generation (CNG). Він щодня вивозить людей з-під обстрілів. Наразі працюють на двох напрямках — Покровському та Межівському.
«Були й наші екіпажі, їздили, і на гоу-про знімали, як їх атакують дронами — різне бувало. Бувало таке, що ми виїжджали на сповіщення, і в цей момент прилітали КАБи в сусідні будинки, де ми стояли», — розповідає волонтер CNG Дмитро Шулішов.
У дорозі Дмитро ділиться історіями. Каже: місцевим, попри постійні обстріли, важко зважитися на переїзд — хтось не може покинути власне господарство, хтось боїться невідомості. Ті, кого волонтерам вдається вивезти з-під обстрілів тяжкими зусиллями, часто повертаються додому. Але з часом знову просять евакуювати їх, коли війна підходить ближче.
«Минулого тижня ми вивозили старшу жінку, яку відправили до Харкова. Вона пройшла реєстрацію, але чомусь її потягнуло додому в Межову знову, і знов ті «білі янголи» витягли її з-під обстрілів — Межова дуже сильно обстрілюється. Ми знов її вивезли і відправили до Харкова», — каже Дмитро Шулішов.
Порівняно з попереднім відрядженням, ситуація помітно погіршилася: на вулицях майже немає людей, працюючих магазинів значно поменшало.
«Ви знаєте, мама після інфаркту, і я за нею доглядаю. Ми живемо вдвох, нам нікуди їхати, грошей у нас немає», — каже Світлана.
Зібравши все життя в чотири валізи, мама з донькою вимушені виїхати через обстріли з будинку, що розташований на вулиці з символічною назвою.
Таку ж долю пережили й інші мешканці цього невеликого селища, які по крихтах зібрали найнеобхідніше. Пані Лідія провела прощання з мамою і сином, які вирушають у більш безпечне місце; сама жінка поїде до родини згодом. «Жити тут нестерпно», — каже вона.
По сусідству з пані Лідією живуть дві жінки, яких вона прихистила. Пані Лариса та Євгенія втратили дім у Новогригорівці під Гуляйпіллям і зараз вдруге готуються тікати далі від війни. «Ми з-під Гуляйпілля, Новогригорівка. Учора дивилися, як наше село захопили… страшне відео. Ця війна не мала статися. У селі Новогригорівка залишилося моє серце».
Через дії російської армії в прифронтових громадах Дніпропетровщини страждають не лише люди, а й тварини — багатьох лишили напризволяще, без води та їжі.
За цю поїздку волонтерам вдалося вивезти з Покровського 15 людей, серед яких — маломобільні групи населення та діти. Їх транспортують до шелтерів на Дніпропетровщині, де забезпечать тимчасове проживання, харчування та засоби особистої гігієни.
Читайте також: Дніпро передав партію ударних FPV-дронів 128-й бригаді «Дике Поле»!
