Миколаїв знову обстріляли. Одна людина загинула, двоє – поранені. Про це повідомив Віталій Кім. Голова обласної військової адміністрації додав: містян просять залишатися в укриттях, триває ліквідація наслідків атак. Загалом Миколаївщина майже два місяці живе під обстрілами. За цей час розбиті будинки, сильно пошкоджені інфраструктурні об’єкти, у тому числі лікарня та будівля обладміністрації.
Розтрощені доріжки, розбита дошка пошани та понівечені клумби. Площу біля Миколаївської облдержадміністрації не впізнати, так як і дев’ятиповерхову будівлю, говорить пресофіцер обласної військової адміністрації Дмитро Плетенчук.
Дмитро Плетенчук, пресофіцер Миколаївскої обласної військової адміністрації: “36 осіб загинуло, це здебільшого цивільні. Це були люди, які героїчно продовжували виконувати свої обовязки. Тому що було розуміння, що без їхньої діяльності область може зупинитися”.
З моменту обстрілу минув майже місяць. Понівечена будівля і досі нагадує про страшні події. Дмитро Плетнечук додає: від потрапляння ракети дивом не постраждав столітній миколаївський дуб.
Дмитро Плетенчук, пресофіцер Миколаївскої обласної військової адміністрації: “Дуб є історичною пам’яткою, він практично ровесник нашого міста, він є пам’яткою. На цьому місці, до речі, був зоопарк більше століття тому. І це дерево було збержено. Ну, воно витримало Другу світові війну, Першу світову війну, витримає і це”.
“Мы слышим о том, что есть команды нас или сравнять, или захватить”.
Ольга Малярчук – працівниця Миколаївської облдержадміністрації. Нині активно займається волонтерством. Говорить, допомагає там, де у цьому є потреба. А пригадуючи 29 березня, додає: дивом лишилась у живих.
Ольга Малярчук, радниця начальника Миколаївської обласної військової адміністрації: “Трохи затрималася, тому що отримувала ліки, і це врятувало життя. Тому що 4-й поверх, там був мій кабінет, залишилася діра. Гіпотетично, навряд чи мене б там знайшли, тому що пряме влучення, попадання. І, мабуть, нічого вже не залишилося”.
Нині Миколаїв живе за законами військового часу, але місто згуртувалося навколо загальної мети – вижити, попри все, та перемоги.
“Коли вже орки були рядом, так. На під’їзді до Миколаєва. Саме Віталій Кім звернувся до населення для того, щоби вийшли люди. І коли ми побачили натовп людей, реально, коли це були і діти, і бабусі, і просто населення. Ми всі робили коктейлі, ми всі робили барикади. І тут немає зараз, продавець ти чи фахівець в якоїсь галузі. Ми всі миколаївці, ми всі українці, ми всі робимо все для перемоги”.
Миколаїв став справжньою фортецею на шляху російських окупантів з Криму та на захід до Одеси. Місто відважно чинить опір. Проте росія нарощує щільність ракетних обстрілів. Один з недавніх ударів стався у день, коли на вулицях було повно людей.
Мешканка Миколаєва: “Во дворы попадало, дома, стекла повыбивало аж до 9-х этажей. Сегодня, конечно, это было, меня до сих пор трусит. И сейчас уже даже страшно. Стояли во дворе, по воду ходили, и оно как бахнет. И уже все, иду домой, валерьянки надо напиться, потому что это нерелаьно”.
Мешканець Миколаєва: “Корабельна ракета. Вот тут кусочок лежав, і там, коло 127-го гаража отака штука от цієї ракети. А двігатель. Мені військові казали, що перелетів через це, і в тому дворі знайшли. Кусок, кусок двігатєля”.
До Миколаєва їдуть зі східних та південних селищ регіону. Деякі з них лише нещодавно звільнила українська армія. Як пояснюють у місцевій терооброні, на Миколаївському та Херсонському напрямках наші військові використовують тактику невеличких наступів, що робить військо ворога вразливим. Завдяки цьому його поступово знищують.
