Алмасу — 60 років. Народився і все життя прожив у Дніпрі. Довго працював токарем-карусельником. У 1986 році став ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримав другу групу інвалідності, але жив далі, працював та будував країну. Разом із дружиною мріяв про спокійну старість.
24 лютого 2022-го дружина Алмаса готувалася до ювілею— їй виповнювалося 60. Однак замість тостів і подарунків прийшла війна. Уже наступного дня Алмас пішов у ТЦК.
Чоловік воював у піхоті на Харківському та Донецькому напрямках. Першу контузію й поранення отримав під Бахмутом. Кілька осколків лікарі дістали, один залишився в тілі, але він повернувся до побратимів. А післяопераційні шви знімав просто на передовій.
22 січня 2023 року знову Бахмут. Пряме влучання з РПГ. Алмас втратив обидві ноги. Побратими винесли його з поля бою. А далі — шпиталі, лікарні та відновлення в реабілітаційному центрі Дніпра.
«Тут мене навчили ходити на протезах. Зараз я почуваюсь цілком вільно, можу ходити, долати сходи і так далі. Дуже вдячний фахівцям, які тут працюють, вони професіонали. На всьому шляху мене дуже підтримувала моя родина, це відчувалось і допомагало. Зараз я учасник ветеранського руху Титани.ua, допомагаю військовим адаптуватися, жити далі та не втрачати віри в себе», — ділиться Алмас.
Нещодавно Алмас знову повернувся в реабілітаційний центр Дніпра, адже переніс операцію з видалення осколка, тож попереду другий курс реабілітації. Його фізична терапевтка Дар’я розповідає, що планує зосередитися на зміцненні м’язів, балансу й координації.
«Зараз реабілітація Алмаса нагадує фітнес, адже пацієнт вже дуже сильний, він круто відновився і показав неймовірний прогрес. Ампутація це завжди складно, попри це він не втратив оптимізму і вже фактично повернувся до повноцінного життя. Це надихає», — каже Дар’я.
Читайте також: Дніпро – перше місто в Україні, де запрацював електронний учнівський квиток
