Позивні «Док» і «Дрозд» — двоє медиків-військовослужбовців Національної гвардії України, які 15 липня, після ракетних ударів по Дніпру, одними з перших дісталися до постраждалих. Чоловіки надали першу медичну допомогу пораненим. Убезпечили їх життя від наслідків російської агресії.
15 липня жахливі ракетні удари шокували жителів Дніпра. Того дня росіяни вбили чотирьох мирних містян. Ще близько двох десятків загарбники поранили. Серед них опинилася і родина з Маріуполя. Фельдшер Павло та санінструктор Дмитро врятували її членів від крововтрати.
Павло “Док”, фельдшер: «Ми прибули на місце події і почали одразу кричати: “Кому потрібна допомога!” Ми обійшли все місце події і потім знайшли мати з дівчинкою. І почали надавати допомогу. «Дрозд» почав надавати допомогу дівчинці, а я надавати допомогу матері».
«Док» розповідає, мати просила в першу чергу рятувати її дитину, хоча сама перебувала у значно гіршому стані.
Павло “Док”, фельдшер: «Вся права сторона була поранена. Права рука – глибокий був поріз вени. В районі потилиці, скроні була сильна кровотеча».
Дівчинку, звісно, медики також не залишили без уваги.
Дмитро «Дрозд», санінструктор: «Я надавав допомогу дівчинці, яка була зі своєю матір’ю. Дівчинку дуже сильно посікло осколками. В неї були січені рани на руках, на обличчі, на голові, на ногах. Найглибша рана була на руці. Дівчинка була дуже перелякана. Вона майже не розмовляла і весь час повторювала, що їй страшно, вона боїться».
Все через жахливий шок, який довелося пережити, пояснює «Дрозд». Військові медики зізнаються: коли в місто перелетіли російські ракети, на місці події вони опинилися вже через 5 хвилин, адже у той час перебували на службовому виїзді. Кажуть, не було ні страху, ні тремору, ні шоку. Усі думки направлені лише на одне — треба рятувати людей.
Дмитро «Дрозд», санінструктор: «Кожен медик боїться відкрите своє кладовище. Це коли ти людину рятуєш, а людина в тебе на руках помирає».
Павло “Док”, фельдшер: «Страх, що ти допоможеш, але людина може відмовитися від твоєї допомоги. Мені завжди хочеться допомогти кожному, але є люди, які відмовляються, і таким чином можуть втратити своє життя».
Військові закликають: під час надзвичайної ситуації головне — не панікувати та не нехтувати сигналами про повітряну небезпеку. Адже війна триває.
