Замість тренувань – різка металу. Спортсмен з Дніпра Ельнур Мамедов разом з однодумцями допомагають нашим хлопцям з ТрО та ЗСУ, виробляючи бронежилети. За 10 днів від початку бойових дій вони навчилися самотужки закаляти метал, знайшли людей, які вміють шити, аби зробити свій внесок в українську перемогу.
Ще до початку війни Ельнура Мамедова знали у Дніпрі як спортсмена та волонтера. Із початком бойових дій багато його товаришів пішли до ТрО та ЗСУ. Вони й звернулися вперше за допомогою – в пошуку бронежилетів. Швидко Ельнур зрозумів: таких запитів чимало. Тому знайшов однодумців-волонтерів, і спільними зусиллями вони тепер виробляють «броню» для наших захисників.
Ельнур Мамедов, волонтер, віце-президент відокремленого підрозділу федерації кіокушин карате України, майстер спорту України: «С первого дня зародилась идея, что нужно разобраться, как нужно правильную собирать защиту. Мы не разбирались как делать бронежилеты. Но мы в течение 10 дней первых нашли возможности и нашли варианты решения вопроса и проблемы, научились закалять металл, научились шить бронежилеты. И вот по сегодняшний день мы занимаемся этим, и обеспечиваем максимальное количество нуждающихся наших ребят».
Людей, які хочуть та можуть допомогти у виробництві захисного обладунку, виявилось багато.
Це Наталя. В мирний час вона займалась пошиттям чоловічого одягу.
Наталя, завідувачка виробництвом швейної фабрики: «Война началась 24. И субботу, воскресенье, пока я была дома, я и позвонила своему шефу. Говорю, давай что-то делать, давай чем-то помогать, потому-то все помогают, давай чем-то заниматься. Вот и прям с понедельника, с начала рабочей недели, не выжидая, не ждя, мы сразу бросились в бой. Начинали со спальников, с одеял. Теперь перешли на более серьёзное изделие. Помогаем, чем можем”.
У центрі, який відкрив Ельнур, окрім виробництва бронежилетів, допомагають переселенцям.
Анна, волонтерка: «Мы занимаемся абсолютно всей помощью. У нас есть беженцы с Мариуполя, беженцы с Харькова. Мы обеспечиваем их продуктами, стараемся помочь, чем можем. Собираем одежду, открываем новые какие-то координационные центры для помощи, то есть стараемся охватить как можно большее количество людей, кто в этом нуждается».
