Вони цілодобово рятують сотні життів, не мають вихідних та перерв, люди, які під час війни перетворилися на справжніх героїв – це медичні працівники. Про складну роботу лікарів Дніпропетровщини – далі…
Операційна хірургічного відділення, люди у білих халатах із самого ранку схилилися над пацієнтом. Саме так виглядає фронт лікарів, які цілодобово борються зі смертю.
Сергій, хірург: “Цікаво докопатися до тої істини, да би знайти ту причину, котра хвилює пацієнта. Якщо її знайдеш – виріши її. І ти бачиш ці щасливі очі одужуючого пацієнта. Це не передати емоціями”.
Сергій — лікар-хірург вже 30 років. У мирний час зробив більше тисячі операцій. Але коли настала війна, каже, робота стала зовсім іншою.
Сергій, хірург: “Фізично стало важче, але морально ми розуміємо, що ми робимо одне діло, працюємо 24/7, живемо в лікарні. Перші 2 місяці так, безвилазно. З 24 лютого ми прийняли рішення, що ми будемо максимально допомагати нашим Збройним силам”.
Окрім великого потоку військовослужбовців, до лікарні надходять й цивільні.
“Подивіться, будь ласка, глазками на кончик”.
Дар’я – неврологиня, обстежує пацієнтку перед операцією. Лікарка визначає, чи можна класти людину на операційний стіл. І таких обстежень на день буває до 20.
Дар’я, неврологиня: “Найчастіше – це пацієнти нашого неврологічного профілю. Авжеж – це інсульти, і потік цих пацієнтів не став меншим, а збільшився, бо на розвиток інсульту та неврологічної патології має вплив стресова ситуація”.
Дар’я каже, робота невролога зараз стала дуже необхідною. Бо якщо лікар вчасно не надасть допомогу пацієнту, то в його нервовій системі може статись збій, в результаті людину може паралізувати.
Дар’я, неврологиня: “Авжеж, втома бере верхи. Але коли ми розуміємо, що ми – одна маленька ланка на великій дорозі до нашої перемоги, це надає сил і це надає друге дихання”.
Михайло працює медбратом вже майже 6 років. Щодня доглядає за пацієнтами, бере аналізи та робить до півсотні ін’єкцій на день.
Михайло, медбрат: “Деякі пацієнти говорять, що “краще я кинусь під танк, чим ви будете робити крапельниці або якісь ін’єкції”. У відділені 40 пацієнтів, військові теж поступають, вони по кругу, можна сказати. Виписуються, поступають, можуть за чергування поступити і 13-15 осіб, коли як. І всім потрібно надати допомогу, потрібно виконати ін’єкції”.
Медичний фронт на Дніпропетровщині тримається міцно. Окрім основної роботи, лікарі встигають ще й волонтерити. Після важких змін рушають плести маскувальні сітки, а також збирають кошти на бронежилети, каски, і, звісно ж, впевнені в нашій перемозі.