Торік 14 січня удар російської ракети типу Х-22 по багатоповерхівці на Набережній Перемоги, 118 забрав життя 46 людей, шестеро з яких — діти. Поранення отримали близько 80 містян. Тоді рятувальники, медики, міські служби, військові, поліція та прості дніпряни кілька днів цілодобово працювали на місці влучання.
У перші роковини трагедії на місці влучання влаштували громадську панахиду. Вшанувати памʼять загиблих прийшли керівники міста та області, ті, хто тоді розбирав завали, та мешканці вцілілих секцій будинку. Людям досі важко говорити про події того дня.
«Я збиралася йти на прогулянку, та якась сила мене зупинила — буквально в останні хвилини. Я вибігла, побачила цей жах. Цей вогонь до неба. Цей дим — чорний і білий — і цей крик. Це страшно, це ніколи не забудеш», — зі сльозами згадує пані Валентина. Сьогодні вони із сусідкою принесли ыз собою жалобні квіти.
«Я після вибуху (я сиділа спиною до вікна) перше, про що подумала, щоб не заклинило двері. Через певний час я дізналася, що один з моїх синів допоміг маленькій десятирічній дівчинці. Ми з її бабусею добре одна одну знаємо. Вона каже: «Нехай він прийде». І мій син пішов. А як тільки зайшов, онука говорить: «Бабусю, це він. Будь ласка, будьте моїм другим хрещеним», — розповідає пані Світлана історію, яку пережила із сином Артемом.
Внаслідок влучання було повністю знищено два підʼїзди будинку. Вщент зруйнувало 63 квартири, ще десятки осель отримали пошкодження.
«Ми бачимо наслідки російського терору. Бачимо, що російські окупанти атакують наші міста і села. Взагалі, зараз на території регіону загинули від російського терору майже 300 людей», — зазначив керівник ДніпроОВА Сергій Лисак.
Уже протягом першого тижня після удару росіян по житловому будинку на Перемозі до неушкоджених 16 під’їздів повернули воду, опалення, світло та газ. У будинку також замінили понад 1,3 тис. вибитих вікон, відновили ліфти, зробили фасадні роботи. Постраждалим виплатили безпрецедентну суму матеріальної допомоги — по 2 млн грн (навпіл коштом міського бюджету та обласної субвенції). Мер Дніпра Борис Філатов наголосив, що для нього трагедія 118-го будинку є особистою.
«Я народився на цьому житломасиві. Тут зовсім поруч живе моя рідна сестра, мої племінники. У цьому будинку жили та живуть зараз мої однокласники. Лють і помста. Те, що дає нам сили жити та боротися далі», — сказав він. Філатов також додав, що у питаннях увічнення памʼяті жертв місто дослухатиметься насамперед до місцевих мешканців: «Люди проти будь-яких памʼятників чи хрестів. Тому зробимо благоустрій. В будь-якому випадку будемо дослухатися — як скажуть люди, так ми і зробимо».
Нині ж підрядна компанія розпочала підготовку до першого з багатьох етапів реконструкції багатоповерхівки. Роботи розпочнуть у березні. Мер Філатов також зауважив, що це буде чи не найскладніший проєкт відновлення пошкодженого російськими обстрілами будинку. Адже коли у Харкові, Ірпені чи Бучі понівечене житло зносять та зводять нове, то тут необхідно зробити так, аби вистояли вцілілі підʼїзди багатоповерхівки. Фактично це — реконструкція будинка в будинку. Мешканцям квартир, що межують з аварійною ділянкою, місто компенсує витрати на тимчасову оренду житла — поки триватимуть роботи.
Читайте також: Жертви режиму: історії політв’язнів срср родом з Дніпропетровщини
