«Завдяки діям влади на той момент, завдяки Штабу оборони, який був розгорнутий у перші ж години війни, наша область, наше місто, я вважаю, були одними з лідерів у розгортанні територіальної оборони та у будівництві оборонних рубежів.
Жодне місто в країні, жодна область у країні не провела таких масштабних робіт у такі найкоротші терміни, як це було зроблено у Дніпрі та Дніпропетровської області. Про це треба пам’ятати. Безумовно, це теж відіграло свою роль, тому що ми були близькі до того, що наша область може опинитися під окупацією.
До нас підійшли близько з боку Кривого Рогу. До нас підійшли близько з боку Запоріжжя, з боку Синельникового. По суті, вони дуже близькі до кордону нашої області з боку Запорізької області й досі.
До нас підійшли близько у перших чотири-п’ять днів з боку Донецької області. Велика Новосілка – це там, де Дніпропетровська область змикається з Донецькою та Запорізькою областю, там був дуже небезпечний момент. Ми пам’ятаємо, як вони просувалися з Харківської області, вони зайняли Ізюм. Вони вже були близько до Лозової, там їх зупинили наші війська.
Лозова, щоб розуміти – це майже Новомосковська траса, це дуже близько до нашого міста. І все це було зупинено нашими ЗСУ і, безумовно, це було зупинено і завдяки обороні, яку ми робили.
А робили ми цю оборону, я хочу нагадати, не лише на Дніпропетровщині. Ми будували її і в Харківській області, і в Донецькій області, і допомагали колегам із Запорізької області, бо вони не могли довго отямитися, очевидно, від шоку чи паніки після початку війни. Тому всі ці дії, безперечно, відіграли роль. Відіграли роль, звичайно, дії щодо розгортання територіальної оборони області. Тому що зуміли вчасно видати зброю, сформувати бригади, сформувати забезпечення цих бригад, годування цих бригад, бронежилети, каски, яких взагалі не було, аптечки.
Волонтери взяли на себе важливу місію – вони збирали ліки, вони збирали аптечки, збирали їжу, допомагали з бронежилетами.
Це був такий натхненний момент – я його дуже добре пам’ятаю, як це все було.
І всі пам’ятають: біля обладміністрації розгорнули великий волонтерський штаб. Він розосередився в різні точки після того, як почалися ракетні атаки на місто. Ми всі пам’ятаємо ці дні.
Я не юлитиму, я не брехатиму людям. Звичайно, у багатьох була паніка і був страх перед окупацією. Але любов до Батьківщини переборола цей страх. Ми змогли мобілізуватись. Ми змогли організувати свої дії. Ми змогли на той момент розгорнути Штаб оборони. І ми змогли перешкодити цьому бравому просуванню російських військ до кордонів нашої області і до кордонів нашого міста», — Геннадій Корбан.
