Мабуть багато дніпрян минулого тижня бачили піну на дорогах міста після зливи. Та мало хто надав цьому значення. Дивне явище можна було побачити на проспектах Поля, Дмитра Яворницького та ще у декількох районах міста. Соцмережі одразу вибухнули здогадками, дніпряни кинулись активно обговорювати, що ж то за піна така та звідки з’явилась.
Ще під час зливи деякі активісти почали подейкувати в соцмережах. Мовляв, піна – це результат того, що деякі автомийки незаконно зливають воду в ливневу систему. У міськраді є своє пояснення цього дивного явища.
«Мы брали моющим средством мыли улицу Титова и несколько центральных улиц. Возможно моющее средство осталось на улице, оно экологически чистое. И попало, в момент, когда выпал дождь, проехал транспорт и появилась какая-то незначительная пена», – говорить заступник міського голови Михайло Лисенко.
Однак однозначної відповіді на це питання немає. Адже ніяких досліджень речовини, через яку пінилася вода, не проводилось. Цю тему почали жваво обговорювати у соцмережах. З’явилась цікава версія: піну на дорогах викликали каштани.
– Пена возникает из-за каштанов, раздавленных шинами машин;
– Именно каштаны дают пену;
– Давят каштаны, вот и пена. И никакой химии, все натурально;
Чи можуть каштани створити піну на дорогах, ми поцікавилися у науковців.
«В плодах каштанів дійсно в великій концентрації вміщуються сапоніни. Тобто, фактично це дуже активні поверхневі речовини. Фактично це аналоги мила. Вони гарно піняться», – пояснює кандидат біологічних наук ДНУ ім. Гончара Вадим Манюк
А ще незначна кількість піни може виділятися навіть з листя дерев. Й справді, каштани навіть використовують для прання речей. Для цього достатньо очистити плоди від шкірки та подрібнити їх.
Ну а активістка Тетяна Лампіка, яка називає себе екологом, тільки за вихідні у Фейсбуці надрукувала аж 10 постів. Саме вона й висловила думку, що піна з’явилася через діяльність автомийок. А ще активістка частенько друкує ось таке.
«Город рулит… ещё не все потеряно, но должен быть департамент экологии и им должен руководить человек сильный, системный и неподкупный», – пише на своїй сторінці у ФБ Тетяна Лампіка.
Чи ж не себе пропонує пані Лампіка? Натякаючи, що вона і є той самий керівник. Звідси – й несамовита критика всього, що ворушиться: те не зробили, те не відремонтували. Михайло Лисенко вважає: надмірна активність у віртуальній сфері – ознака того, що людині просто нема чого робити в реальному житті.
«Честно говоря, я не хочу комментировать непонятно кого. Лампика, кто такая Лампика и её мнение? Меня не интересует ни мнение Лампики, ни Люции Францевны Пферд. Мы как-то сами разберемся без Лампики», – говорить заступник міського голови Михайло Лисенко.
Наша знімальна група вирішила перевірити автомийку на проспекті Олександра Поля, де було найбільше піни. Вона працює вже 12 років. Власниця запевняє – у них все законно.
«У нас на мойке имеются все очистные сооружения. Нашу мойку постоянно проверяют Горводоканал, экологические службы. Все договора на очистные сооружения у нас есть», – запевняє власниця автомийки Клавдія Устименко.
Тож, хоч пані Лампіка й звинувачує ледь не всі автомийки Дніпра у незаконних «врізках», її слова не підтверджуються. Але головне питання, звідки ж з’явилася дивна піна залишається. Науковці та комунальники тепер обіцяють бути більш пильними і у випадку, якщо це повториться, обов’язково взяти проби піни та відправити їх на дослідження.
