Від лимонаду до японської кухні. 24 лютого родина Федченків прокинулася від потужних вибухів. Тоді вони жили на Салтівці – найбільш постраждалому від російських обстрілів мікрорайоні Харкова. Минуло майже 2 роки, і тепер вони власники і ідейні натхненники модного у Дніпрі гастропабу.
До повномасштабної війни Сергій та Аліна жили у Харкові, на Салтівці. З 24 лютого їм довелося два тижні жити у підвалі будинку з маленькою дитиною.
“Коли виходили щось приготувати, їжу, це було максимум пів години, це максимум. Тому що в нас літали самольоти, винищувачі, скидували бомби”, – згадують власники гастропабу, переселенці з Харкова Сергій та Аліна Федченко.
Спочатку поїхали до рідних у село, а вже потім вирішили перебратися до Дніпра.
До війни подружжя працювало в івент-сфері, тому мало свій реквізит і рецепти авторського лимонаду. З цього і почали – організували точки продажу лимонаду на вулицях. Після вдалого сезону наважились на відкриття свого гастропабу, бо зрозуміли – додому повертатися поки ризиковано.
Знайшли приміщення у центрі Дніпра і закипіла робота.
Харківяни підкреслюють – багато дніпрян їм допомогали абсолютно безоплатно. Чи то порадою, чи конкретними справами. Зараз у гастропабі дві зали, відвідувачів пригощають авторськими коктейлями та стравами європейської та японської кухні. А ще жива музика і виступи фокусника. Назва закладу пов’язана із Харковом.
“Щоб кожна людина, яка сюди приходить, вона себе почувала як вдома. «1654» – це цифри, які кожен харків’янин знає, тому що це рік заснування Харкова, це рідні цифри. Для нас це рідне місце, і ми хотіли, щоб у Дніпрі, так як нас Дніпро дуже тепло зустрів, допоміг і ми хотіли, щоб наша частинка теж була у Дніпрі. Щось теж у Дніпрі розвивати. Робити щось корисне для цього міста”.
Барменка Анастасія швидко навчилася віртуозно поєднувати смаки для авторського коктейлю. Вона працює у колективі від самого початку, ще коли тут йшов ремонт.
“Дуже гарний колектив, все подобається. В нас прцюють переселенці з Бахмута, Луганська”, – коментує барменка.
Серед персоналу гастропабу багато переселенців – Сергій та Аліна добре знають, як це починати життя з нуля.
“Якщо комусь потрібна допомога, то ми всігда відкриті. – Завжди. – Так, завжди. Я вибачаюсь за свій суржик, коли мені кажуть, ви рашистською розмовляєте, я говорю – та ні, я харківською розмовляю”.
У родині Федченків у Дніпрі народилась друга донька. Вони поки не знають, чи будуть повертатися додому після закінчення війни.
“Дніпро, на мій погляд, це дуже перспективне місто, і це дуже круте місто. Треба кожному громадянину цього міста щось вкладувати в це місто, щось робити”.
Сергій та Аліна говорять, війна навчила їх не будувати довогострокові плани. Поки вони прикрасили свій заклад святковим декором та готуються до Різдва і Нового року.
Читайте також: Відключення світла, тепла та води в Дніпрі: оперативна інформація від комунальників станом на 14:00
