Міжнародний день захисту дітей – то нині не про виховання чи народжуваність, не про права малечі, які відібрав окупант. Сотні дітей потерпають від російської агресії, сотні – гинуть. Забути, як дитинство перетворилося на споглядання підвалу чи зруйнованих будівель – важко, однак у Дніпрі роблять усе можливе, аби цей день запам’ятався дітям з “гарячих” точок України інакше – світлим, теплим, родинним.
Дитячі посмішки, аніматори, солодощі та басейн. Справжню казку підготували дніпровські волонтери до Міжнародного дня захисту дітей. Юлія разом з маленькою Алісою нещодавно приїхали до Дніпра з Лисичанська. Матір каже, бачити посмішку на обличчі доньки – вже велика радість.
Юлія Прихнич, переселенка з Лисичанська: “Мы живем в мини-шелтере, и к нам приехали волонтеры, которые к нам постоянно приезжают, постоянно нам помогают. Сегодня они пригласили нас на этот праздник. Нам здесь очень нравится, здесь весело. Мой ребенок никогда не видел бассейн, у нас город маленький, поэтому нам очень нравится”.
Координаційний штаб волонтерів, об’єднавшись з одним із ресторанів міста, вже традиційно організовує заходи для переселенців. Вхід вільний для жителів і гостей міста.
Валерія Шепіль, кураторка Координаційного волонтерського штабу Дніпра: “Сегодня наш отдел предоставил продукты, сегодня будут готовить очень вкусные бургеры. Детишки почувствуют себя практически как в МакДональдсе, который они все любят, как мы знаем. Соки, вода, все что у нас было – мы с радостью обеспечили”.
Директорка дніпровського ресторану розповідає: від початку війни співпрацює зі штабом. Ідея створити свято для дітей була саме її. Волонтери ініціативу радісно підтримали.
Тетяна Кедріна, директорка ресторану: “Я часто буваю там, де живуть переселенці. На жаль, ці діти з сумними очима, які побачили цю війну, які виїхали з домівок своїх. Захотілось щось для них зробити. Це, звичайно, маленька краплина того, що ми можемо зробити. Але якщо в них буде посмішка – для нас це буде дуже приємно”.
Нині більше дитячих посмішок – це теж перемога над ворогом, перемога над намаганнями поділити їх життя на «до» та «після» війни.
