У Дніпрі на фасаді гімназії № 45 відкрили меморіальну дошку на честь випускника навчального закладу, капітана, командира стрілецького взводу НГУ Артема Кайзера. 13 червня 2024 року він разом з побратимами тримав оборону села Урожайного Волноваського району Донецької області. Ворог вів мінометний обстріл. У бліндаж, в якому перебував Артем Кайзер, влучила ворожа міна. Від отриманих поранень він загинув.
Артема Кайзера нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), медаллю «Ветеран війни», присвоєно званням капітана (посмертно), відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції», знаком «За зразкову службу», відзнакою «За заслуги».
«У нас з Артемом спільний син, йому 14 років. Він дуже схожий на батька. Так сталося, що ми розлучилися, але завжди підтримували зв’язок. Артем був мужнім, мріяв стати генералом… Часто телефонував із фронту, особливо коли захищав Харків. Я пам’ятаю, як мені подзвонила його мама й сказала, що сталася біда. Він загинув під час бойового завдання — був «приліт», його засипало землею, і, як кажуть, він отримав поранення в голову… Для мене дуже важливо, що його пам’ять увічнили, адже тут, у цій гімназії, також навчається його син», — поділилась перша дружина Артема пані Маргарита.
З теплотою про Артема згадує і його вчителька з біології Ірина Чубенко.
«У моїй пам’яті він залишив дуже світлий слід. Артем був надзвичайно дружнім і відповідальним учнем. Він легко знаходив спільну мову з однокласниками й часто виступав арбітром у дитячих суперечках. Це велика втрата», — каже пані Ірина.
«Артем був офіцером, на якого повинні рівнятися не лише офіцери Національної гвардії, а й усіх Збройних сил України. Він був мужнім, відважним і справжнім професіоналом. Дійсно віддав своє життя за нашу свободу, незалежність, мирне небо над головами українців. Був людиною з великої літери. Для кожного військового втрата побратима — це надзвичайно боляче. Коли гортаєш список контактів у телефоні й бачиш номер, з якого вже ніхто не напише, не подзвонить, не надішле щось кумедне, щоби підтримати твій настрій чи моральний стан… Артем назавжди залишиться для нас Героєм», — розповів побратим Артема Микола.
«Дніпро вшановує своїх героїв. І доки ми їх пам’ятаємо — вони живі. Живі в наших серцях, у нашій пам’яті, у справах, які вони розпочали, — справі захисту України. Я переконаний: вони не просто царюють на небесах — їхні душі радіють, коли бачать, що ми гідні їхнього подвигу. Наш обов’язок — зробити все, щоби ті, хто відійшов у засвіти, дивлячись на нас, на наше місто, на країну, були певні: їхнє життя віддане не дарма. Українці, й дніпряни зокрема, пам’ятають і продовжують боротьбу. На цій церемонії були присутні побратими загиблого — бійці Національної гвардії. І дуже відчутно, що хлопці наповнені бойовим духом і готовністю боронити Україну далі. Але не менш важливо, що поруч із воїнами сьогодні були й учні — діти, які навчаються в цій гімназії. Вони ростимуть із розумінням, що свобода має ціну. Що завдяки Артему Кайзеру та іншим нашим захисникам, їхні дитячі й підліткові мрії мають шанс збутися. Що саме заради цього — заради можливості жити, вчитися, мати перспективу у своїй країні — варто боротися, працювати й жити далі», — зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
Меморіальна дошка Артему Кайзеру стала 43-ю встановленою у Дніпрі коштом міста. Для встановлення ініціатор має подати заяву у довільній формі на ім’я міського голови Бориса Філатова на електронну адресу: office@dniprorada.gov.ua або на гарячу лінію міської ради за телефонами: +380 (56) 732 12 12 +380 (95) 732 12 12 +380 (96) 732 12 12 +380 (73) 732 12 12.
До заяви потрібно додати:
– біографічну довідку про особу у довільній формі (із описанням бойового/трудового/громадського шляху);
– запропоноване місце розташування, копії нагородних документів (за наявності);
– письмову згоду батьків (за наявності);
– копію свідоцтва про смерть та сповіщення сім’ї про загибель (за наявності).
Пам’ять про Артема Кайзера зберігатиметься і на єдиній меморіальній платформі міста Дніпра «В!ЙНА» — https://memory.dp.ua/. Там можна знайти інформацію про дніпрян, які загинули на російсько-українській війні.
