Безпечно та яскраво. У Дніпрі розмальовують тимчасові укриття. До цього підвали позашкільних навчальних закладів відремонтували. Що зображають на стінах підземних приміщень?
«Хтось малює око, хтось хвіст — в нас колективна робота».
Чотирнадцятирічна Карина малює песика «Патрона». На стінах тимчасового укриття позашкільного навчального закладу “Міська станція юних техніків” ціла художня композиція.
Карина Шрамович, дніпрянка: «Завжди було цікаво малювати по стіні, тому що вдома немає де. Зараз такий час — треба чимось розволікатися, малювати, співати, не боятися. Вірити — найголовніше. Це просто мати бажання і не боятися».
Естафету від юних техніків прийняв Палац творчості дітей та юнацтва. Його вихованці разом з вчителями намалювали символи українського села.
Ірина Луканова, заступниця директора навчально-виховної роботи КПНЗ «Палац творчості дітей та юнацтва» Дніпровської міськради: «Наші українські гуси, звичайно, знаходяться у справжніх вишиванках, у віночках, тому що вони символізують національний одяг».
Тимчасові укриття у Дніпрі мають 11 навчальних позашкільних закладів. І стіни половини з них сьогодні отримали яскраві сюжети.
Дар’я Біла, директорка департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Дніпровської міськради: «Кожен заклад, він по-своєму підійшов. У нас дуже багато вихованців, понад 10 тисяч. Навіть попри умови повномасштабної війни заклади продовжують навчання там, де є укриття. Нам хочеться, щоб діти були в красивих умовах».
Це гарна можливість змінити похмурий і холодний образ укриттів на більш затишний та приємний,— пояснюють юні художники.
Ельміра Мірзагаєва, дніпрянка: «Це потрібно, тому що деякі можуть хвилюватися, і ці малюнки можуть їх надихати та розслабляти, щоб вони не дуже сильно хвилювалися».
У синьо-жовтих кольорах петриківського розпису пофарбовані і стіни Центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді.
Тетяна Омеляненко, заступниця директора з навчально виховної роботи КПНЗ «Центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді» Дніпровської міськради: «Ми хочемо розмалювати всю кімнату і трохи дати малюнку на сходах, а с початку сходів намалювати ластівку, яка виривається у нас на свободу, яка виривається з нашого підвалу».
А ще — це своєрідна арт-терапія, яка активізує творчі здібності, відволікає від реалій війни і залучає якомога більше молоді, стверджують автори ідеї.
