Майже дев’яносто дітей з різних куточків Дніпропетровщини зібралися на пероні. Через війну вони зарано пізнали, що таке розставання та війна. Дехто пережив біль втрати найріднішої людини.
«Зазвичай відправляли на морські курорти. Через війну плани змінили. Обрали захід України, бо там найбезпечніше, – каже головний спеціаліст департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОВА Людмила Бондаренко. – Є й малеча з Нікопольщини та Криворіжжя, які постійно обстрілюють».
На самостійний відпочинок свого десятирічного Степана Ірина відпускає вперше. Хвилюється, але розуміє – синові це вкрай необхідно. У червні родина втратила свого героя. Батько хлопця боронив країну на Донецькому напрямку.
«24 лютого, коли почалася війна, у мого чоловіка Сергія був День народження. Та цьогоріч у цей день ми прокинулися від вибухів. Це було страшно. А він терміново зібрав речі і вже о сьомій ранку поїхав, – пригадує Ірина. – На початку червня ми з ним бачилися востаннє. Він приїжджав до рідного міста у справах».
Попри втрату найріднішої людини Степан тримається, як справжній чоловік. Він знає – Україна переможе. Поки ж фантазує, яким буде його відпочинок у таборі.
«Буду прокидатися о восьмій, бо вдома ніяк не можу встати вчасно. Сніданок, уроки. На перерві щось цікавеньке. Після домашнього завдання – відпочинок», – описує Степан.
У будні діти дійсно навчатимуться. Долучатимуться онлайн до своїх класів. Пообіді на них чекатимуть вікторини, квести, майстер-класи та розваги.
«Вихідними будуть екскурсії. Вони побачать озеро Синевір і гору Приозерна. Відвідають реабілітаційний центр ведмедів та вовків. Поїдуть у старе село. Покатаються на підйомнику. Ходитимуть у походи. З ними працюватиме психолог», – поділилася заступниця директора дитячого табору Юлія.
У таборі чекають на дві зміни дітей з Дніпропетровщини. Обласним коштом до кінця року тут оздоровлять понад 170 дітей.
Читайте також: 212 медиків-переселенців знайшли роботу в лікарнях Дніпра
