Site icon Телеканал «ДніпроTV»

День у прифронтовому Нікополі: як живуть місцеві під цілодобовою небезпекою?

День у прифронтовому Нікополі 26 11 2025

День у прифронтовому Нікополі 26 11 2025

Нікополь — місто-Герой, яке живе під постійною загрозою. Майже щохвилини над містом літають ФПВ-дрони, гримлять вибухи, гатить артилерія. Місцеві жителі намагаються зберегти звичний ритм життя: працюють, навчаються, займаються господарством. Про життя за 5 км від ворога – у нашому матеріалі.

Рушаємо з Дніпра до Нікополя. Лише півтори години дороги — і ми потрапляємо ніби в інший світ. Хоч наша знімальна група не вперше у відрядженні в прифронтовому місті, тут небезпека відчувається зовсім по-іншому. Адже ти буквально бачиш ворога по інший бік — за менш ніж п’ять кілометрів. Складається враження, що росіяни ніби стежать за тобою.

Працювати тут важко, адже постійно доводиться ховатися. Під час зйомки ми безперервно моніторили чати, де ледь не щохвилини з’являлися повідомлення про загрозу атаки.

Нам пощастило, що поряд була гімназія з укриттям. До сховища нас запросила пані Олена, яка тут працює.

Олена розповіла, що минув місяць від останнього обстрілу — про нього нагадує вирва на подвір’ї.

Жінка люб’язно провела нам екскурсію навчальним закладом. У гімназії, яка раніше була сповнена дітей та галасу, тепер порожньо і тихо. А краєвид, який до повномасштабного вторгнення зачаровував, зараз лякає.

«Не дають працювати нам окупанти, знову загроза артобстрілу, і щойно десь дрон вдарив», — каже Олена.

На цій вулиці внаслідок останньої атаки понівечені й будинки. Нам вдалося поспілкуватися з Надією Василівною, у якої уламками пошкоджено паркан і вікно.

Неподалік постраждав і будинок Ольги Павлівни — він стоїть фактично на береговій лінії Каховського водосховища.

«Я тут сиділа, як то кажуть, могла б і пам’ятником залишитися. Усе повилітало, скло — дірки всюди. А я пішла в іншу кімнату і чую: хлопок був негучний, а потім — скло. Я така: ой… Тут на диванчику лежала, а потім думаю: нічого собі, прикрилася», — пригадує жінка.

І знову лунає сигнал повітряної тривоги. Через поганий зв’язок сповіщення приходять не завжди. Минають лічені секунди — і ми чуємо вибух.

А в центрі Нікополя — вирує життя. Курсує транспорт, люди поспішають у своїх справах і, навіть попри звуки вибухів, спокійно чекають на зупинці свій автобус.

Нікополь — місто-Герой. За цю поїздку ми побачили неймовірну силу й стійкість його мешканців, загартованих війною.

Читайте також: У важкому стані залишаються жінка та дитина, яких поранило внаслідок дронової атаки по Дніпру