Бліцкриг, на який розраховував володимир путін, повторює сумний гітлерівський досвід. Як мотивами, так і неможливістю здійснення. Захопити країну з мінімальними втратами, і диктувати свої умови всьому світу – ця мета об’єднує двох кривавих диктаторів. І у лютому 2022 року приблизно таким видавався початок березня для путіна. Закордонні посольства до того часу вже евакуювали з Києва. А наближені до президента рф чиновники обіцяли зустріч російської армії з квітами в Україні, та доповідали про слабкий стан армії противника.
ОДНА МЕТОДИЧКА НА ДВОХ
Свого часу Адольф Гітлер прагнув воювати з СРСР через колосальні ресурси, яка відповідно до його риторики мали обслуговувати всю Європу, а не одну державу. Читати варто не «Європу», а «Німеччину», адже насправді захопити, в першу чергу, нафту планувалося для потреб нацистської Німеччини.
“Найжахливіше рабство, яке будь-коли існувало у світі, можна знайти в радянському раю — мільйони заляканих, пригноблених, позбавлених необхідного, ледь живих від голоду людей… Для Європи стане справжнім порятунком не лише якщо зникне ця небезпека, а й також якщо плодючість цієї землі обернути на користь усієї Європи”, – Адольф Гітлер, 1941 р., виступ у Мюнхені.
У той же час росія сьогодні торгує награбованим в Україні, вивозить з Маріупольського порту метал, тони зерна з регіонів, перевозить медичне обладнання з розгромлених лікарень. Бо, вочевидь, цей ресурс має слугувати на користь рашистській росії.
«Якщо брати фашистську Німеччину та росію – дії будуються за одним і тим же алгоритмом. І тому дуже багато схожого, більше того, я скажу: російська федерація перевершила в дійсності «гебельсівську» пропаганду. Принаймні німці не додумались оточувати, наприклад, Ленінград, і говорити, що це не вони робили. Німці оголошували війну, а не говорили що це «спецоперація», – Тарас Загородній, політолог, керуючий партнер Національної антикризової групи.
Однак, якщо для Гітлера захоплення Москви не було основним завданням, диктатор планував якнайшвидше захопити техніку, ресурс захоплених територій, корисні копалини і масово розграбовувати це на потреби Рейху. То для путіна Київ став якраз центром бліцкригу на «захоплення за 2-3 дні», щоб швидкою війною встановити свою владу в столиці, розставити кишенькових чиновників по місцях і насолодитися власним тріумфом.
ЧОГО ХОТІВ ПУТІН?
По-перше, задовольнити свої амбіції, як бачимо, натхненний гітлерівською ідеологією. По-друге, після тяжкого ураження ворога і розгрому української армії (читайте «демілітарізацією»), подавити політичний спротив, а мовою агресора – денацифікувати неправильних українців. Приправити те мав парад на головній площі Києва. По-третє, такою гучною і швидкою перемогою довести Заходу могутність рф, аби диктувати свої умови НАТО й посилити вплив на міжнародній арені. Все для того, щоб путінська верхівка контролювала політико-економічні процеси в світі. Але це вже далекоглядні бонуси.
ЩО ПІШЛО НЕ ТАК?
Як і оточення Гітлера, посіпаки путінського режиму чудово розуміли, що негативних новин і проблем диктатор не любить. Оскільки Гітлер був ідеологічно готовий воювати, доповіді про поразки до нього могли фізично не надходити, і ця історія, вірогідно – циклічно повторилася. Тоді переконання у тому, що радянський народ, гноблений голодом, не стане захищати свій суверенітет. Нині впевненість у проросійських настроях України, яка незадоволена своєю «нелегітимною» владою і чекає на прихід «руського міру» з боку «старшого брата». Як у 1940-1941 роках Гітлер, так 80 років потому путін переконаний – захищатись ніхто не стане. І це перша причина поразки російського бліцкригу. Врешті, як і той самий план «Барбароса», який мав відповідь на питання «що захопити?», але не відповідав на питання «як?», так і путінський speed-наступ – провалилися. Захопити Україну за кілька днів стало такою ж фантастичною мрією для путіна у 2022 році, як вийти на лінію Архангельск-Волга для Гітлера у 1941-му.
