“Надругавшись над нашим государственным символом, он тем самым унизил национальную честь и достоинство белорусов”.
Білорусь звернулася до МЗС України з нотою протесту – вимагає вибачень і розслідування за «фактом паплюження державних символів іноземної держави”. Так, неочікувано мера Дніпра Бориса Філатова звинувачують у розпалюванні національної ворожнечі.
“Как говорится, добро пожаловать в клуб тех, кого преследует режим Лукашенко”.
Це Дмитро Лукомський, він з Білорусі. У 20 році став членом ініціативної групи Світлани Тихоновської, брав участь у протестах, за що постраждав і був змушений залишити рідну країну.
Дмитро Лукомський, уродженець Білорусі: “ Хотелось реально перемен, и я вышел, как все. Я поддержал кандидата, я и моя команда. Провели нашего кандидата в нашей области до выборов, за что преследовались. Я отсидел в общей сумме 40 суток. Меня избивали. 11 августа, после выборов, я попал в этот весь замес. Я всё это видел, и в октябре нам пришлось покинуть Беларусь. После последнего ареста мы уже поняли, что всё”.
Нагадаємо, днями біля міськради зняли стяг Білорусі на алеї прапорів. Державний червоно-зелений прапор з орнаментом замінив біло-червоно-білий. За словами міського голови, зробили це на знак того, що “Дніпро розлучився з образом політичного режиму Білорусі на користь символу її національного руху”.
Борис Філатов, міський голова Дніпра: “Ми живемо у вільній країні. Так, у нашій країні багато проблем, але в ній легко дихати. Ми – окрема гілка влади. Ми – місцеве самоврядування.
Ми можемо не любити нашого Президента, сперечатися з ним і навіть сваритися.
Але ми не дамо його ображати керівникам інших держав та іноземним громадянам.
Тому що він – наш Президент. Але не ваш. Ми його самі обрали. Хороший чи поганий”.
На цю подію дуже швидко відреагували у посольстві Білорусі в Україні. Посол Ігор Сокол написав листа, в якому повідомив, що з глибоким розчаруванням сприйняв інформацію про заміну державного прапора на символіку “колабораціоністів та карателів білоруського народу в роки Великої Вітчизняної війни”. Варто зазначити, що саме під цим прапором у 1994 році Олександр Лукашенко склав присягу президента.
Борис Філатов у своєму дописі підкреслив, що флагштоки з прапорами національних громад встановила молодь за кошти бюджету участі, тож саме вона має право ці прапори змінювати. Тим більше, біло-червоно-білий прапор не заборонений в Україні.
Карен Агаджанян, автор Алеї прапорів: “Взагалі, нащо нам символи держави агресора, нащо нам символи держави, яка підтримує агресора в нашому місті? Ми не хочемо, щоб такий прапор висів на нашій алеї, яка є алеєю миру, дружності і співдружності. Ми хочемо, щоб тут висів прапор білоруської, європейської країни, прапор Білорусі, який є про свободу, про мир і тому БЧБ сьогодні висить на алеї прапорів у Дніпрі і ми дуже тому раді”.
Радіє заміні прапору і герой нашого сюжету. Для Дмитра – це своєрідний знак.
Дмитро Лукомський, білорус: “Это флаг моей родины, исторический флаг. Он должен здесь висеть. Красно-зеленый, который здесь висел – это флаг режима Лукашенко, и еще летом мы обращались по этому поводу, чтобы его поменяли. Сейчас поменяли, очень здорово”.
