Ворогів не хвилюють людські життя, тим паче їх не хвилює наша національна цілісність. Упродовж військових дій на теренах держави особливо гостро стоїть питання збереження історії. Монументи, історичні будівлі та експонати потрапляють під лінію огню – їх знищують без жалю. Хто відповість за надламану історію?
Протитанкові їжаки, патріотичні плакати та обкладений мішками з піском Дюк. Саме так зараз виглядає Одеса. Україна переживає 15-й день спротиву російській агресії. У Львові деякі пам’ятники демонтували. Більшість же загорнули у плівку, аби вберегти від пошкоджень. Йдеться насамперед про об’єкти ансамблю світової спадщини ЮНЕСКО.
«Статуя Ісуса Христа виноситься з Вірменського собору Львова, Україна, для зберігання в бункері. Востаннє статую вивозили під час Другої світової війни».
Дніпро також готовий до оборони та захисту власної історію. Кам’яні баби – відомий символ міста. Вони під надійним захистом завдяки роботі волонтерів та представників історичного музею.
Юлія Піщанська, директорка історичного музею імені Дмитра Яворницького: «Всі знають нашу кам’яну пластику біля музею, біля центральної жовтої будівлі – це такий відомий ландшафт для багатьох містян. І це наша спадщина, це наша історія, і ми маємо її зберігати, тому що це функції музею. Тому в першу чергу ми купили спочатку за свої гроші мішки з піском, потім звернулись до волонтерів».
Захищати символ Дніпра почали в перший день нападу ворога. Сьогодні ж до питання підійшли ще ретельніше: кожну бабу обклали не лише мішками з піском, а й заколотили дерев’яними дощечками.
Юлія Піщанська, директорка історичного музею імені Дмитра Яворницького: «Спочатку, ну, так, в нас не було паніки. Але треба було розуміти, що ця пластика, вона стоїть на вулиці, вона в дуже небезпечному положенні і дуже вразлива для обстрілів. І тому ми в першу чергу просто накидали мішки з піском, а зараз робимо більш таку професійну роботу для того, щоб їх захистити».
Не тільки Баби у Дніпрі під захистом. З 24 лютого музей заховав усі свої експонати – за день до запланованої прем’єрної виставки.
«25 лютого тут мала відкритися виставка, але 24 ми почали вже демонтувати її, тому що це було небезпечно для вітрин, для музейних предметів, для картин, які тут вже висіли на стінах. Тому зараз тут порожньо, але ми сподіваємось, що ця зала ще прийме своїх відвідувачів».
До культурної спадщини відносяться експонати, історичні будівлі, монументи та кургани. Іноді захистити історію майже неможливо, якщо не заховати або не демонтувати об’єкти. Залишається сподіватися, що ворожа ракета не втрапить у історичну ціль. Усі культурно-історичні втрати варто фіксувати.
Надія Лиштва, начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради: «Відносно самих об’єктів. Оскільки кургани в принципі, ну, ніяк не збережеш – вони є, просто треба слідкувати і фіксувати, якщо, не дай боже, туди втрапить снаряд. І це фіксувати, як знищення культурної спадщини, пошкодження. Наразі це буде складатися єдиний іск від держави, і потім можна буде відбудувати ці пам’ятки. Бо наразі навіть нашим законодавством не передбачено відновлення пам’яток коштом, наприклад, агресора – це треба вносити зміни в законодавство».
Історія не ховається від війни, вона чекає на своїх глядачів завжди. Невдовзі Україна побачить свої пам’ятки без мішків та дерев’яних дощечок, під мирним небом.
