Видання The New York Times у своєму матеріалі про евакуацію переселенців залізницею в Україні показало, яку роль у цьому займає Дніпро.
Автори тексту зазначають, що місто, попри очікування, не повторило долю Донецька у 2014 році, а стало одним із головних прихистків для переселенців.
Ситуація повторилася під час повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Евакуйовані прибували до міста щодня. Спочатку їх було близько 2000 на день, наприкінці травня — близько 200. Їжу переселенцям доставляли волонтери.
«Люди довго сиділи в підвалах до евакуації і давно не їли гарячої їжі», – розповіла директорка департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Дніпровської міськради Одарка Біла.
Для відпочинку мам із немовлятами у центрі організували окрему кімнату, де були сповивальні столики, дитяче харчування, молочні суміші та підгузки різного розміру. Все було безкоштовно. Центр роздавав горщики та коляски із запасу пожертвувань.
Тут люди люди могли забрати вживаний одяг і взуття. У двох кімнатах стояли дитячі ліжечка, білизну для ліжок передала Укрзалізниця. Також тут організували невелику виставку фотографій і веселих дитячих малюнків поруч із великим ігровим майданчиком, укомплектованим волонтерами.
«Спочатку було дуже важко, тому що коли була погана погода, коли йшов дощ, люди приходили просто в капцях і ходили по калюжах, практично босоніж, – розповіла Одарка. — Надходить багато поранених, тому ми також просили милиці. Це не з фондів, нам їх принесли прості люди, а ми віддаємо тим, хто їх потребує. Ось у нас інвалідні візки».
Звідси переселенці відправлялися на вокзал, щоб евакуюватися далі.
Читайте також: Олена Доненко: «Є категорії чоловіків, яким можна їхати за кордон»
