У Слобожанській громаді Дніпровського району долучилися до волонтерського руху. Активістка Катерина зібрала жителів та навчила плести маскувальні сітки і «кікімори». Про це розповіли у Дніпропетровської обласній військовій адміністрації.
Плести сітки її навчила сестра. Допомогла знайти перші матеріали. Дівчина швидко натренувалася і почала збирати місцевих. Каже: щодня приходило до 70 людей. Кожен бажав чимось допомогти.
«На початку війни я дуже нервувала, сидіти вдома було нестерпно. Потрібно було щось робити, чимось допомагати. Запропонувала місцевим приносити тканину і працювати для наших захисників. Написала у місцевий чат. Прийшло набагато більше людей – завдяки сарафанному радіо», – поділилася дівчина.
«Кікімори» почали плести приблизно через два місяці. Це дуже довгий і кропіткий процес, поділилася дівчина. Матеріали для них отримують з різних куточків України.
«У соцмережі опублікували пост, що нам потрібна мішковина. Почали приходити посилки з усієї країни. Один із пакунків важив 250 кг. Це нам надіслали чи то з Ірпеня, чи то з Бучі. Люди, які були в окупації, розуміють, наскільки це важливо», – підкреслила Катерина.
Військові високо оцінили маскувальні костюми. Кажуть: вони не гірше НАТОвських.
«Зателефонував снайпер, який отримав нашу «кікімору». Каже, що фахівець з Ізраїлю рекомендував снайперські маскувальні костюми від НАТО. А коштують вони близько 1,5 тис доларів. Хлопці показали йому фото в нашій «кікіморі». Він її наживо побачив та зробив висновок: беріть ці», – розповіла дівчина.
Приходять місцеві різного віку: і студентська молодь, і діти, і люди старшого віку. Постійний гість – 65-річна Ірина. Жінка вранці торгує на місцевому ринку, а вдень – йде допомагати. Плете сітки і кікімори майже без вихідних.
«На початку війни ми працювали з самого ранку і до комендантської години. Вона завжди була з нами. І нині увесь вільний час віддає благодійності», – розповіла Катерина.
Читайте також: Мешканці Дніпропетровщини та переселенці можуть пройти безкоштовний курс з психології