Війна змінила життя кожного українця. Історії військових героїчні та унікальні. Сергій більше року захищав неньку, проте згодом був змушений полишити лави ЗСУ. Коли повернувся додому — продовжив виховувати майбутнє України. Міцні маленькі спортсмени активно навчаються витримці та готові представляти Україну на міжнародній арені.
Чоловік, батько, тренер та найкращий друг для маленьких спортсменів. Сергій у березні 2022 року рішуче взяв зброю до рук та пішов захищати країну. Потрапив в окрему механізовану бригаду.
“Відразу потрапили під Волноваху, були жорсткі бої нашої бригади, нашого батальйону”, – каже військовий, директор “ДЮСШ № 2” ДМР Сергій Теодорович.
Потім був на Донеччині, двічі під Бахмутом. На початку 2023 — поблизу Авдіївки.
Аби доглядати матір похилого віку Сергій повернувся додому. Та знову зайняв посаду директора дитячо-юнацько спортивної школи №2.
“Перед нами теж стоїть велика завдання виховувати юнаків, виховувати молодь для того щоб вони були і фізично, і духовно розвинуті для того, щоб вони могли будувати нашу славну Україну”, – розповів військовий.
Вихованці спортивної школи попри війну підтримують свою фізичну форму. Оскільки вони готуються виборювати нагороди для рідної країни. Водночас юні спортсмени вдячні нашим захисникам та своєму директору зокрема.
“Наш директор був в ЗСУ, і ми йому дуже вдячні, тому що він нас захищає”, – сказала гімнастка Анна Дудіна.
Саме завдяки таким як Сергій ми маємо змогу продовжувати жити далі.
Читайте також: Інститут національної пам’яті не підтримує перейменування Новомосковська на Січеслав
