Люди мирних професій і без військового досвіду. З першими вибухами, які у лютому прогриміли по всій країні, їхнє життя кардинально змінилося. Вони вистояли черги до військкоматів та пройшли навчання. Нині на передовій, за кілька десятків кілометрів від місця запеклих боїв, повідомили у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.
«Ми на передньому краї стоїмо. До ворожих позицій до двох кілометрів. Була ситуація, коли нас помітила «ворожа пташка». До обіду ми не могли навіть вилізти з окопів. Навколо все було розтрощене. Тільки дивом ніхто тоді не постраждав», – розповідає командир відділення аеророзвідки з позивним Руля.
За три дні до війни Руслан підготував все для відкриття власного сервісу з ремонту автівок. Втім, запустити його так і не встиг. З першими вибухами зрозумів – його місце на передовій. Спочатку був у піхоті. Пізніше опанував безпілотник. Нині у його підпорядкуванні понад десять пілотів-операторів.
«Виявляємо противника, даємо координати. Наша роль – очі фронту. Сидіти у теплі не виходить. Доводиться працювати з окопів та на відкритій місцевості. У руках пульт керування – екранчик. Поруч побратими, які допомагають управляти дроном. Працюємо удвох чи втрьох», – пояснює пілот Микола із позивним Кіт.
Два дні на позиціях. Після – відпочинок. У години спокою він нерідко із телефоном у руках. Микола вкотре переглядає відео. На ньому восьмимісячна дочка вчиться промовляти свої перші слова. Взагалі, він багатодітний батько – має трьох дітей.
Олексій із позивним Раптор тільки-но готується стати батьком. До війни він очолював юридичний відділ в одній з компаній Дніпра. Після повномасштабного вторгнення ворога, за декілька днів закінчив всі справи і відправився до військкомату.
«Зі мною були друзі. Нас не брали, бо не мали досвіду. Вирішили піти у територіальну оборону. Записалися одразу у декілька центрів. Розділилися, аби не проґавити чергу. І тут один зателефонував. Повідомив, що місце є. Ми полетіли туди і от я тут – роблю свою справу», – каже Олексій.
Будівельник-висотник у мирному житті сьогодні за кермом військового автомобіля. Олександр із позивним Метелик вивозить артилеристів на бойові позиції.
«Добровільно пішов до військкомату. Пройшов навчання і тепер тут – на війні, – ділиться чоловік. – Не розумію, чому хтось має захищати моїх рідних, а я сидіти вдома. Тому вирішив саме так. Мама і сестра відмовляли, але це був мій вибір. Щодня на зв’язку з ними. Їду на бойові позиції – попереджаю, що буду офлайн, аби не хвилювалися».
На позиціях вже повна концентрація на бойових задачах. Виконуючи їх, вони щодня наближають перемогу.
Читайте також: Брат зрадника Царьова, який готувався очолити окупаційну владу Дніпропетровщини, проситься на обмін в рф, — СБУ
