У Дніпрі родинам 14 загиблих захисників вручили медалі «Захиснику Вітчизни». Серед посмертно нагороджених — Владислав Білоконь, який у 24 роки добровільно став на захист України. Його батько поділився спогадами про сина, його бойовий шлях та нездійснені мрії. Яким був молодий оборонець — далі.
У Дніпрі вшанували пам’ять військовослужбовців, які віддали життя за Україну.
Батько із гордістю тримає в руках нагороду свого сина Владислава Білоконя, який свідомо обрав шлях захисника у свої 24 роки.
«Він19 99-го року народження. Пішов добровольцем, у нього якраз була маленька дочка, якої року ще не було. Він вирішив захищати своїх рідних і країну свою.
Служив у зенітних військах на Бахмутському напрямку. Виїжджав на нуль, побратимів, спасав», — батько загиблого військовослужбовця Олексій Білоконь.
До повномасштабної війни чоловік працював над створенням відеоконтенту. І завжди прагнув нових знань. Тож, доєднавшись до ЗСУ, успішно опановував військову справу.
«Досяг великих показників в цьому ділі. Він продовжував свої прогресивні дійства в військовій справі. Командир навіть згадував, що в окопі він вивчав воєнну науку.
Він закінчив у Британії курс, потім його оставили в Британії ще на один курс за високі показники, на сержанта. Хлопець завзятий був. Вирішили відправити його на офіцера, у виш навчатися, у Львів», — Олексій Білоконь.
Та потрапити на офіцерське навчання Владислав так і не встиг. У травні 2024 року під час службової поїздки захисник потрапив у смертельну ДТП.
«Він якраз отримав наряд їхати в Дружківку з Краматорська. Йому дали команду супроводу. По дорозі він потрапив у страшну ДТП. Якраз він їхав проходити комісію на універ», — батько загиблого військовослужбовця.
Для батька загиблого захисника такі вшанування мають особливе значення. Адже це свідчення того, що подвиг їхніх рідних пам’ятають і цінують.
Медалі «Захиснику Вітчизни» передали рідним ще 13 загиблих Героїв. Це знак вдячності за їхню мужність, самопожертву та захист країни.
«Громада нашого міста Дніпра і прості мешканці, і наша влада, ми всі дуже добре розуміємо, кому Дніпро завдячує своїм відносно мирним життям, кому ми завдячуємо можливістю жити на цій землі, розвивати наше місто, випити ранкову чашечку кави. І наш обов’язок пам’ятати цих людей поіменно, бо це ті хлопці і дівчата, які віддали своє життя», — заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
Читайте також: Відбудовують під’їзд із нуля: у Дніпрі відновлюють будинок на вул. Старокозацькій, пошкоджений ворожою атакою