20 травня 2024 року закінчується 5-річний строк з дати інавгурації Володимира Зеленського. Згідно з Конституцією України, 31 березня мали б відбутися чергові вибори президента. Та їх перенос у зв’язку з військовим станом викликав масове обговорення та безліч питань. Чи будуть після 21 травня у нинішнього президента законні повноваження очолювати державу?
“Згідно зі статтею 108 Конституції України, президент вступає на посаду після того, як обирається новий президент. Цей принцип був використаний в Україні у 2004 році, коли Леонід Кучма, який пересидів свій конституційний термін. Таким чином, легітимність президентства Володимира Зеленського не підлягає сумніву”, – зазначив політтехнолог Тарас Загородній.
Схожі підтвердження і в Законі України. У разі закінчення строку президентства, під час дії воєнного стану, його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного президента України, обраного після скасування воєнного стану.
“Принцип безперервності влади, який передбачає, що президент виконує свої повноваження до того моменту, поки не вступить в повноваження новообраний глава держави. А новообраний президент може вступити тільки після того, як відбудуться вибори”, – зазначив політолог Марʼян Ощановський.
Але якщо за українським законодавством є відповіді на питання, то чому виникає так багато питань. Перше – пропаганда росії.
“В своїй комунікації активно поширюється теза про втрату легітимності української влади. Це робиться з єдиною метою – зірвати проведення саміту Миру, на якому Україна планує обговорити в колі союзників та держав, які вимагають припинення цієї війни, подальший шлях до припинення кровопролиття”, – наголосив радник керівника Офісу Президента Сергій Лещенко.
Друге – неточності в законодавстві. Для розв’язання цієї колізії пропонували звернутись до Конституційного суду. Мін’юст не підтримує таку ідею.
“З огляду на складну комунікаційну та безпекову ситуацію в країні, я вважаю, що зараз офіційно ставити під сумнів легітимність президента було б величезною помилкою. Звернення до Конституційного суду з цього питання, на мою думку, не має сенсу”, – сказав міністр юстиції України Денис Малюська.
“Конституційний суд України зараз заблокований, ніяке рішення він прийняти не може. Ця історія затягнеться, як мінімум, на півроку, а то й більше. Тобто йде умисне затягування процесу в пастку, виходу з якої в принципі немає”, – зазначив політолог Олексій Буряченко.
Чим це може загрожувати? Прокоментував американський чиновник виданню СNN.
“росія використовує різноманітні приводи, щоб розпалити критику щодо спроможностей Зеленського та його ролі, як лідера України.
США більше стурбовані впливом дезінформації на країни за кордоном, ніж на довіру українців до Зеленського, сказав чиновник.
Звичайно, вони не можуть провести вибори, тому що перебувають у воєнному стані внаслідок війни з росією”.
Для уникнення тиску з боку західних партнерів, піднімалось питання передачі влади Верховній Раді. Однак це можливе лише у випадку дострокового припинення повноважень президента і тільки у разі:
1) відставки;
2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту;
4) смерть.
Та суперечки почались ще із переносу виборів 31 березня. Згідно зі статтею 19 Закону України, в умовах воєнного стану заборонено проведення виборів президента України. А також проведення масових зібрань.
Незважаючи на неточності в законодавстві та тиск із боку проросійських джерел інформації, з юридичної точки зору легітимність президента Зеленського не піддається сумнівам.
Читайте також: Незаконно переправляли чоловіків через кордон: правоохоронці затримали угруповання
