Три місяці бездомним оформлювали необхідні документи, і нарешті все готове до подорожі. До Норвегії поїдуть дві жінки та два чоловіка. Серед них переселенець з Бахмута та учасник бойових дій в Афганістані. Всі вони не мають ані житла, ані близьких родичів.
Сергій Васильович – колишній шахтар. Все життя жив у Бахмуті. Чоловік відмовлявся покидати рідний дім навіть коли там вже неможливо було жити. Згодом все ж наважився виїхати до Дніпра.
“Обстріли почалися вночі, а потім вдень і вночі. Потім взагалі гуркотіло. Я поїхав, коли вже все було порожньо. Навколо люди покинули будинки і квартири та поїхали”, – розповів переселенець Сергій Сердюк.
Грошей на оренду квартири не вистачало, тож знайомий порадив Сергію переїхати до притулку для бездомних осіб та людей з низьким рівнем доходів. І йому нарешті пощастило. Чоловік хвилюється, бо їде у свою першу в житті закордонну подорож.
“Це все якось сумнівно. Моторошно. Чуже місто зовсім незнайоме, тому якось неспокійно. Там тихо, цього немає, тому буде спокійніше”, – каже Сергій.
Валізу збирав недовго, у Сергія майже немає особистих речей. До Норвегії, окрім Сергія, їдуть ще троє безхатченків. Всі вони не мають ані житла, ані близьких родичів. У пані Валентини ще й порушення опорно-рухового апарату. Ігор – учасник бойових дій в Афганістані, став безхатченком в 2015 році після розлучення. Марина – з синдромом Дауна, її вигнала з квартири рідна сестра та ще й сильно побила.
До омріяної поїздки всі готувалися три місяці.
“За цей час було оформлено багато документів, необхідних для цієї поїздки. Велася підготовка. Ми збирали речі і планували маршрут, як все буде. І ось, нарешті, це відбудеться. Вони житимуть, пізнаватимуть місцевий колорит життя, де, ймовірно, зміцнюватимуть своє здоров’я та адаптуватися до соціуму”, – повідомив зав. відділення надання послуг бездомним особам та особам з низьким рівнем доходів міського центру соціальної допомоги ДМР Сергій Соломаха.
Переїзд до Норвегії організували спільно з громадською організацією СХІД SOS. Четвірка безхатченків житимуть у шелтері під опікою місцевої громади до закінчення в Україні воєнних дій.
Читайте також: Чому дніпрян не влаштовує перейменування вулиці Софії Ковалевської?
