Йшов всю ніч під обстрілами. 88-річний Іван Вівсяник самостійно вийшов з окупованої частини Очеретиного. При собі мав лише пенсійне посвідчення та невеличкий наплічник. Евакуаційники з фонду “СХІД SOS” доставили відчайдушного дідуся до тимчасового притулку у Дніпрі.
Все його життя вмістилось в одному наплічнику. У ньому – мило, набір для гоління та пенсійне посвідчення.
Іван Якович розповідає, в Очеретиному майже не залишилось вцілілих будинків. Останнім часом він жив у літній кухні і молився, щоб його не вбило ворожим снарядом.
“Летить, вибух, сирена, потім вогонь і дим”, – каже Іван Вівсяник.
Окупанти зайняли частину села і одразу почались репресії проти цивільних. Останньою краплею стало, коли рашисти забрали в нього український паспорт і запевнили, що невдовзі йому дадуть російське громадянство.
“Паспорт забрали. Як ви думаєте, як зі мною там спілкувалися? На мене наставляли зброю. Що ж очікувати далі?”, – сказав чоловік.
Вісімдесят восьми річний одинокий дідусь вирішив самостійно йти на підконтрольні Україні території. На свій страх і ризик вийшов о четвертій ранку, сподіваючись, що росіяни в цей час будуть спати.
Іван Якович до останнього сподівався, що рашисти не зайдуть до Очеретиного. Тому і не наважувався виїхати раніше. І такі випадки не поодинокі, розповідають евакуаційники з організації “Схід СОС”. Вони забрали дідуся вже з Покровська і відвезли до шелтера у Дніпрі.
“Таких людей багато. Випадки, коли люди чекають до останнього, сидять вдома, і гадають, що це їх мине. Але це омана. Дідусь був трошки виснажений, це м’яко кажучи, він пройшов майже 10 км, якщо не більше. Виходив він з окупації з пригодами, попадав під обстріли”, – розповів евакуаційник БФ “СХІД SOS” Роман Бугайов.
У дніпровському шелтері “Океан добра” Івану Яковичу видали одяг та взуття, виділили кімнату, безкоштовно годують. Вже почали відновлювати документи, викрадені росіянами. До будинку престарілих пан Іван не хоче. Мріє про будинок з городом.
“Можливо, звернуся до Дніпропетровської громади. Цілком ймовірно, що там є багато будиночків. Людина з хорошою пенсією. Тому, думаю, цілком можна придбати такий будиночок і зайнятися веденням власного господарства. Напевно, він знайде й спутницю. Адже у нас він вже користується успіхом у жінок похилого віку”, – зазначила директорка Центру тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю “Океан добра” Ольга Волкова.
До шелтера постійно прибувають маломобільні люди похилого віку та особи з інвалідністю, яких евакуювали з гарячих точок. Дніпрян просять допомогти з одягом для новоприбулих підопічних.
Читайте також: Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. У Дніпрі нагородили ліквідаторів та вшанували пам’ять жертв аварії