У вісімнадцять він вирішив стати на захист країни, а в двадцять два ціною власного життя врятував двох побратимів. Для рідних Роман Каплій назавжди залишиться мудрим і відважним хлопцем, який свідомо обрав свій шлях. Тепер його історія — серед десятків інших на Алеї пам’яті у Дніпрі, де в межах проєкту «Історії Героїв» оновили портрети полеглих оборонців.
Тепер торкнутися племінника пані Жанна може лише так — через світлину. Роману Каплію назавжди двадцять два.
Його історія — одна з тридцяти шести, представлених у третій частині проєкту «Історії Героїв». У Дніпрі, на проспекті Слобожанському, оновили тригранні конструкції з фотографіями полеглих захисників. Вшанувати пам’ять полеглих прийшли їхні рідні.
«Для нас він близька людина. Ви розумієте те, що це єдиний син у матері. І для мене це другий син», — тітка загиблого оборонця Жанна Каплій.
До повномасштабної війни Роман навчався готельно-ресторанної справи, працював офіціантом, їздив на практику закордон. Попереду мало бути доросле життя, кар’єра та власна родина. Та у вісімнадцять він вирішив піти захищати країну. Тітка досі пам’ятає його слова після перших повітряних тривог у Дніпрі.
«Він тоді запитав: «Всі розгублені. Якщо всі будуть сидіти і нічого не робити, як?» Тоді для мене це було дивно чути, бо розумієте, 18 років, це ще дитина для мене. Але ж він тоді вже вирішив, і оці слова, це була суть його рішення», — Жанна Каплій.
У березні 2022-го Роман разом із другом долучився до 128-ї бригади територіальної оборони. А вже через рік добровільно перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, аби пліч-о-пліч воювати із такими ж ідейними та відданими синами України. Воїн був пілотом БпЛА, пройшов Бахмут та Авдіївку, отримав 2 поранення.
«Загинув він у жовтні 25-го року, Донецька область, селище Яцьківка. Він був на своєму джипі зі своїми побратимами, і вони повертались, виконали завдання, відбили це селище. І коли вони вже почули, що над ними дрон, він ще встиг так зробити, щоб два побратима вистрибнули, і це врятувало їм життя», — тітка загиблого оборонця.
Роман навмисно продовжив рух, аби відволікти безпілотник на себе. У результаті він загинув від влучання FPV в автівку.
«Він не по своїх роках був виважений, він був такий мудрий. Ну ви розумієте, 18-19 років все це пройти, у цьому віці. І таким він залишиться в моїй пам’яті», — Жанна Каплій.
Тепер історію Романа можна прочитати тут, на Алеї пам’яті. Про його вибір у вісімнадцять. Про службу, поранення й останній вчинок, який урятував два життя.
«Завдання міської влади Дніпра, як ми його розуміємо, і кожного дніпрянина і дніпрянки полягає в тому, щоби пам’ять про наших хлопців і дівчат, які пожертвували своїм життям в цій війні, в цій боротьбі за Україну була збережена і вшанована. Саме це ми робимо щодня. І це не просто алеї пам’яті, це алеї слави наших героїв. Адже ці великі воїни, які пожертвували з собою за кожного з нас», — заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
«Ми повинні бути гідними їх пам’яті, цих хлопців, які віддали своє життя. І ми повинні розуміти, що кожен наш день – це їх життя», — тітка загиблого оборонця.
Читайте також: Двоє людей загинули, 10 поранені, серед постраждалих – дитина: понад 20 разів ворог атакував Дніпропетровщину