Професорка з Дніпра Маргарита Скиба стала лауреаткою міжнародної премії L’Oréal–UNESCO «Для жінок у науці» та увійшла до трійки найкращих науковиць України. Один із її експериментів із наночастинками срібла ліг в основу докторської дисертації та став частиною подальших напрацювань, які принесли їй професійне визнання. Сьогодні дослідниця працює над очищенням води та виявленням забрудників, зокрема тих, що виникають через війну.
Білий халат, рукавички та години експериментів в лабораторії. Саме така щоденна робота привела професорку з Дніпра Маргариту Скибу на сторінки Vogue Ukraine.
«Енергія – вона має перетворюватися. І чим більше енергії ти вкладаєш в ту справу, яку ти любиш, вона дасть результат», – Маргарита Скиба – докторка технічних наук, лауреатка премії L’Oréal–UNESCO «Для жінок у науці».
У 2025 році Маргарита стала лауреаткою міжнародної премії L’Oréal–UNESCO «Для жінок у науці» та увійшла до трійки найкращих вчених України. Саме вони і опинились у глянцевому виданні.
«Критерії там основні такі: по-перше, це науковий доробок твій, це індекс Хірша, це публікації, це цитованість, ти маєш бути науковцем, праці якого цитуються, які є визнаними в науковому світі міжнародному. На співбесіду обирають 10 переможець і там вже, мабуть, комплексний показник харизми, особистісних якостей, бо показники професійні – вони можуть бути близькі, але цінності, які несе людина, її міркування про життя, про ідейність, про вплив, вплив діяльності», – Маргарита Скиба.
Один із експериментів Маргарити з наночастинками срібла вдався з першої спроби. Саме він ліг в основу її докторської дисертації та став фундаментом досліджень, які принесли професорці визнання.
«Дослідження було спрямоване на те, щоб можна було використовувати частинки, наприклад, в косметичній продукції або наночастинки срібла для водоочищення матеріалів у складі матеріалів, які для цього призначені».
Дослідниця каже, такі проєкти — не лише проособистий успіх, а й про популяризацію науки та видимість жінок у ній. Сама ж Маргарита навчалась на інженера-механіка. Та вже на 3-ьому курсі зацікавилась хімічними технологіями.
«Я пішла до професора кафедри і сказала: візьміть мене! Ну він каже: з вашої групи ми добір не ведемо. І я сказала: візьміть мене на пробний термін, і я Вам покажу, що Ви не помиляєтеся», – науковиця.
Нині жінка викладає на кафедрі технології неорганічних речовин та екології в одному з університетів міста.
«Все одно їх хочеться вчити, все одно, як кажуть, не можна всіх зробити вчителями, як в школі, все одно треба хотіти любити цих дітей, все одно. Тобто зрощувати в них щось ясне, світле, хто їм ще що розповість в цьому житті?» – Маргарита Скиба.
Паралельно продовжує займатись дослідженнями: зараз це екологічні методи очищення води та виявлення забрудників у ній.
«Ми беремо той матеріал рідкофазний гідрофобний, тобто такий, який не змішується з водою, додаємо його до досліджуваного розчину для того, щоб він вилучив з цього розчину увесь барвник. Тобто наша робота – це підібрати такий склад, щоб він працював до саме такого виду забруднювача».
«Мені однозначно подобається те, чим я зараз займаюся і я в тому місці, де я хочу бути. Ще щось жевріє, щось тебе підбурює, і ти завжди з собою в якійсь суперечці про те, що тобі ще щось треба… Як та бурляща кастрюлька, з кришечкою (сміється)», – Маргарита Скиба.
Саме любов до своєї справи та жага до нових відкриттів не дає Маргариті зупинятись на досягнутому. Адже, як додає жінка, її робота – не рутина, вона і є життя.
Читайте також: У Дніпрі в парку Глоби для качок встановили дерев’яні будиночки, які створили діти