23% українців повідомили, що не прочитали жодної книги після 24 лютого 2022 року. При цьому до великої війни таких було всього 14%, повідомляє Український інститут майбутнього.
Опитування провели серед 1200 українців по всій країні, крім тимчасово окупованих територій з 13 по 18 квітня 2023 року. Його проводила компанія “Нью Імідж Маркетинг Груп” на замовлення Українського інституту майбутнього.
Так, 72% опитаних зазначили, що читали книги до повномасштабного вторгнення, 79% новини в інтернеті та 64% — оглядові статті в онлайн-джерелах.
39% з усіх респондентів зазначили, що в перші місяці війни взагалі перестали читати книжки, 18% продовжили читати книжки як і раніше, а 17% зазначили, що війна змусила їх читати більше (або почати читати).
79% тих респондентів, які зовсім не читали книги у перші місяці повномасштабного вторгнення, зазначали, що переключилися на перегляд коротких новин в інтернеті та соцмережах. Ще 24% респондентів відмічали, що читали аналітичні статті, або статті за різними темами у інтернет-джерелах.
42% респондентів зазначили, що після 24 лютого 2022 року прочитали/прослухали до 5 книг, 16% – від 5 до 10 книг, 10% – від 10 до 20 книг, 9% – більше 20 книг, 23% – не прочитали жодної книги. При цьому 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву
При цьому в період 2021 року та за початок 2022 року не прочитали жодної книги 14% респондентів, 37% – прочитали до 5 книг, 22% – від 5 до 10 книг, 12% – від 10 до 20 книг, 15% – більше 20 книг, лише 14% – не прочитали жодної книги, бодай фрагментарно.
Паперові книги впродовж останнього року купували 46% респондентів, електронні — 17%, аудіокниги — 13%.
Найпопулярнішими напрямами були художня (65%) та професійна література (38%), медицина/здоров’я/краса (33%), психологічний напрямок (32%), історична/біографічна/мемуарна тематика загалом (30%).
При цьому після 24 лютого більш ніж у 2 рази зріс інтерес до тематики військових подій у світі — 42% проти 18%. Також збільшився інтерес до історії України – з 25% до 31%. При чому найчастіше зацікавленість в історії України зазначали респонденти віком від 51 року. 24% опитаних зазначили, що читання української літератури – форма спротиву.
Серед авторів, які допомагають краще зрозуміти ситуацію сучасності, частіше за інших згадували Шевченка, Костенко, Жадана, Орвелла.
Серед нових/молодих авторів, яких респонденти відкрили для себе протягом останнього року, частіше за інших згадували Жадана, Кідрука, Андрухович та Забужко.
Читайте також: У школах області продовжує навчання 720 дітей з тимчасово окупованих територій
