Юрі 24 роки. Він з Дніпра. Доброволець. Захищав Україну з перших місяців повномасштабного вторгнення.
«Я прокинувся вранці 24 лютого 2022 року і побачив записку, залишену мамою. Там йшлося про початок вторгнення. У голові тоді були змішані почуття. Проте за декілька годин вирішив – треба йти захищати свій дім. Пішов до військкомату», — розповів Юрій.
Спочатку його не брали, казали – молодий. Але чоловік приходив щодня.
«За три місяці мені запропонували контракт. Підписав. Був у бригаді, в якій і хотів, на Донецькому напрямку», — поділився захисник.
Юрій був командиром розвідгрупи. Поранення отримав 18 листопада 2023 року.
«Тоді йшли групами на завдання — замінувати позиції. Я був разом із сапером у першій групі. Почався артобстріл. У сапера в рюкзаку здетонували протипіхотні міни зі шрапнеллю, він загинув на місці, а більша частина осколків прилетіла в мене. Найбільший потрапив у шию і пошкодив хребет», — згадує захисник.
Евакуювали швидко. Несли 3,5 км на руках. Потім був у госпіталі. Далі лікування у столиці.
«Провів 10 місяців у Києві. Захотів додому, до Дніпра, у цей реабілітаційний центр. Мені багато розповідали про нього. Приїхав, ледь пересувався кріслом колісним, а тепер уже можу трішки стояти й наново вчусь ходити. Бо осколок «підмазав» нервовий стовп: проблеми з чутливістю ніг, спастика йде хвилями, порушено рух у правій нозі», — розповідає оборонець.
Реабілітаційний центр Дніпра — один з найсучасніших в країні. Для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму, за якою разом працює мультидисциплінарна команда.
«У пацієнта травма спинного мозку та хребта. Такі травми – важкі. Він не може керувати нижніми кінцівками, погіршена їхня сила. Нині ми працюємо над витривалістю пацієнта. Юрій дуже вмотивований і робить надможливе від себе», — розповів фізичний терапевт Михайло. А психологиня Христина додала: «Нині він досить стабільний психологічно під час реабілітації тут. Юрій дуже сильний, зацікавлений у роботі й хоче йти тільки вперед».
