У Новомосковську провели в останню путь молодшого сержанта Михайла Стеця. 46-річний захисник, батько чотирьох синів з перших днів війни добровольцем пішов до лав Збройних сил України. Важке поранення отримав у боях під Ізюмом на Харківщині. Від нього й помер в евакуаційному потязі. Попрощатися з героєм прийшли побратими, друзі, колеги й небайдужі містяни.
«Знаю Михайла понад 8 років. Співпрацювали ще в громадській організації. Він зробив багато для благоустрою рідного міста. Небайдужа та хоробра людина. Знав за що воював. За сім’ю, за дітей, за місто, за країну. Працював майстром на комунальному підприємстві», – зазначив Новомосковський міський голова Сергій Рєзнік.
Друзі кажуть, воїна-героя вирізняла чесність, повага до людей, любов до вітчизни. А ще чуйність та людяність. Таким він був завжди, ще зі шкільних років.
«Один з кращих моїх учнів. З «розумним» серцем і «добрим» розумом. Він ніколи не полишав у біді друзів. Веселий, життєрадісний. Коли приходив, випромінював тепло. Наче сонце починало сяяти. Завдяки таким героям ми зараз живемо і перемагаємо. Він був не просто учнем для мене – щирим другом», – сказала класний керівник бійця Валентина Мацюра.
Вчителька додала, що Михайло був одним з тих учнів, який її підтримував у важкі часи.
Працівник комунального підприємства у мирному житті, він з перших днів війни пішов до війська. Потрапив до славної 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Освоїв фах оператора-навідника бойової машини.
Разом з побратимами влучними пострілами знищував ворожу техніку. Воював під Харковом, під Києвом. Був серйозно поранений під Ізюмом. Лікарі зарадити вже не змогли.
В нього залишилося чотири сини і маленька онучка.
Героя поховали у рідному Новомосковську.
Читайте також: Віддав життя за Батьківщину: у Кривому Розі попрощалися з солдатом Вадимом Гришиним
