Вона на власні очі бачила, як люди у Маріуполі вкорочували собі віку, не витримуючи цілодобових бомбардувань. Їй пощастило вижити, коли росіяни скинули авіабомбу на Драмтеатр. Тепер Тамара бореться за повернення з ворожого полону свого чоловіка. російські окупанти засудили азовця до довічного ув’язнення і відправили за Полярне коло.
“Коли мені стає дуже психологічно важко, я завжди запалюю свічку. Вдома їх у мене ще багато. Я запалюю її і розумію, що не самотня у своєму болі, і завжди згадую про нього”, – сказала дружина військовополоненого азовця Тамара Корягіна.
А ще в її руках – ключі від квартири у Маріуполі, що згоріла, та улюблена футболка чоловіка. Історія кохання Тамари та Сергія почалась у Дніпрі. Хлопець поїхав жити до рідного Маріуполя, і забрав з собою Тому. Він вирішив долучитися до полку “Азов”, бо пам’ятав спроби захопити та приєднати місто до так званої ДНР у 2014-му.
“З ним весело, прикольно, мені сподобалась його манера спілкування. Також він дуже добрий, чуйний, він завжди всім допомагав. Він надзвичайно освічена людина, він захоплюється античною літературою”, – ділиться Тамара.
Вони розділились на другий день повномасштабної війни. Сергій відбивав атаки ворога, а Тамара намагалась вижити у заблокованому Маріуполі разом з бабусею чоловіка.
Щодня ходила до Драмтеатру, там можна було дізнатись про можливість виїхати з міста та набрати води. Була там і у той день, коли росіяни скинули бомбу на цивільних.
“Я виходила з Драмтеатру, перейшла дорогу і відчула потужний удар. Зрозуміла, що щось сталося, впала на землю. Відчула, що коїться щось страшне, заклало вуха, нічого не чула. Бачила, як чоловік біг на нас весь у крові”, – згадує жінка.
Востаннє спілкувалась з чоловіком у травні, вона вже виїхала до Дніпра, він був на Азовсталі.
“Він написав: “Все добре, не хвилюйся, я з найкращими, ми один одного підтримуємо”. Я запитала: “Коли ти їв?”, на що він відповів: “Не знаю, не пам’ятаю”. Вже тоді виникали проблеми з їжею, водою та зброєю. 7 квітня він отримав поранення середньої тяжкості, і з того часу зв’язку з ним не було до 16 травня 2022 року, коли він написав: “Ми отримали наказ, виходимо з “Азовсталі””. Сподіваюся, що скоро побачимося”, – розповіла Тамара.
Вони щиро вважали, що побачаться за кілька місяців. А потім був теракт в Оленівці. Тамара роздивлялась відео з трупами полонених, їй здалось, що впізнала татуювання чоловіка.
“28 липня 2022 року, у день мого народження, я вперше пережила напад істерії, через який мене госпіталізували до психіатричної лікарні. 29 липня оприлюднили списки загиблих у бараку. Його імені там не було”, – розповіла вона.
Тривалий час дівчина нічого не знала про чоловіка і сподівалась на обмін. Коли звільнили перших азовців, дізналась, що росіяни судитимуть Сергія за злочини, яких він не скоював. На початку цього року у російських пропагандистів побачила коханого на кадрах з фейкового суду.
Тамара вже не вдивляється в обличчя звільнених з полону. Понад 200 українських військовослужбовців, серед них і захисники з полку “Азов”, були засуджені до тривалих або довічних термінів позбавлення волі. Обміняти їх неможливо, рашисти можуть відпустити чоловіків тільки після помилування. Тома дізналась, що чоловіка утримують у Сибіру, там сидів і Навальний.
“Вони знаходяться у таких страшних містах, як “Чорний дельфін”, “Полярная сова”, тобто вже в Сибіру. І в Мордовії одна колонія, де вони залишаються на три місяці в ізоляції, в одиночці. Потім їх відправляють на важкі роботи, – зазначила вона.
Тамара не припиняє боротися за повернення коханого додому. Невдовзі поїде на аудієнцію до Папи Римського. Щовихідних бере участь у всіх акціях, організованих рідними військовополонених. У російському полоні досі перебувають 900 оборонців “Азовсталі”. Жінки стикаються як з підтримкою перехожих, так і з байдужістю.
“Одна жіночка підійшла до мене і запитала: “Скільки вам платять?”. Мені було дуже прикро це чути. Я стою заради свого чоловіка і його побратимів. Мета цих акцій – нагадати суспільству: прошу вас, не мовчіть! Не будьте байдужими!”.
Тамарі телефонують з російських номерів і погрожують. А вона не втрачає надії побачити чоловіка, і вже навчилась готувати його улюблений борщ.
“Сама не дуже люблю таку страву, а він її обожнює. І, мабуть, першим я приготую борщ, а потім міцно обійму його”.
А ще дівчина мріє про справжнє весілля. Молодята тільки розписалися, а святкувати в колі друзів планували у серпні 2022 року.
Читайте також: Збував зброю та зберігав наркотики: поліція Криворіжжя затримала раніше судимого чоловіка
