24 лютого 2022 року… день, який назавжди розділив життя України на «до» і «після». Хоча війна на той момент тривала вже довгих вісім років, саме того ранку росія розпочала повномасштабне вторгнення. Від того дня минуло 4 роки. А саме – 1 462 тривожних дні болю і боротьби. Тільки Дніпропетровщина пережила понад 24 тисячі атак. Понад рік у сукупності тут лунала повітряна тривога. Звук, який став фоном нашого життя. 1 462 дні українські воїни стримують другу армію світу, яка планувала захопити Київ за три дні. Україна вистояла під численними ударами завдяки силі наших оборонців. Завдяки тим, хто не відступив, хто став щитом для своєї країни. Ми стоїмо, пам’ятаємо, дякуємо і боремося. Бо Україна – це не просто земля.
Близько 4-ї ранку 24 лютого 2022 року, після оголошення путіним так званої «спеціальної військової операції» українці прокинулися від вибухів у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та інших містах. Цей день став точкою неповернення для всієї країни та початком найкривавішої великої війни в Європі з 1945 року.
«Сьогодні вранці президент путін оголосив проведення спеціальної військової операції на Донбасі. Росія здійснила удар по нашій військовій інфраструктурі та нашим прикордонникам, прикордонним загонам. В багатьох містах України було чутно вибухи», – Зеленський.
День, котрий кожен українець пам’ятає до дрібниць і який розділив життя на «до» і «після». Паніка в містах: черги в супермаркетах, спорожнілі полиці, затори на заправках, спустошені банкомати. Люди поспіхом збирали речі й не розуміли як діяти далі.
«Війна – це завжди війна. Чим воно скінчиться, ніхто не знає».
Росіяни почали наступ відразу з кількох напрямків. У перші дні окупували Мелітополь і Бердянськ, підійшли до Маріуполя. Вони наступали колонами техніки і в напрямку столиці, в мріях захопити Київ за 3 дні.
«Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН в зв’язку зі зверненням російських окупаційних адміністрацій в Донецьку та Луганську до Росії із запитом про надання військової підтримки, що є подальшою ескалацією безпекової ситуації», – Дмитро Кулеба – український державний діяч.
Того ж дня Верховна Рада запроваджує воєнний стан – країна офіційно переходить у режим оборони.
Близько восьмої ранку – перші зведення з фронту: збито п’ять російських літаків і гелікоптер. Початок українського спротиву. Але разом із цим – перші повідомлення про загиблих.
Острів Зміїний. Українські захисники відмовляються здаватися навіть під загрозою обстрілу з крейсера Москва і висадки десанту. Тоді звучить фраза, яка стане символом цієї війни і виявиться пророчою.
– Я русский корабль, предлагаю сложить оружие, сдаться иначе по вам будет нанесен удар.
– Русский военный корабль, иди нахуй!
Згодом ЗСУ двома ракетами «Нептун» відправили цей корабель в потрібний напрямок – на дно Чорного моря.
Того ж дня, 24 лютого на оборону стає Харків. Окупанти намагаються прорватися й закріпитися біля Окружної, але їх відкидають. Місто вистояло. Та відтоді його цинічно засипають ракетами.
Вже ввечері: озвучено втрати України за перший день війни. Загинуло 57 цивільних, 169 поранені. Втрати серед військових – 137 вбитих, 317 поранених.
На початку березня, попри спротив місцевих, росіяни окупували Херсон. Та під час битви за Енергодар вчинили акт ядерного тероризму – захопили Запорізьку АЕС.
Навесні 2022-го про Маріуполь почув увесь світ. рф стирала місто з лиця землі квартал за кварталом, тактикою «випаленої землі». Ворог не шкодував ні вагітних, ні дітей.
Маріуполь опинився в повному оточенні. Місто методично знищували. 16 березня 22 року – пряме влучання авіабомби в драмтеатр, де ховалися люди. Будівля стала братською могилою для сотень мирних мешканців. Маріуполь перетворили на руїни. Останнім форпостом оборони залишалася «Азовсталь».
«Сейчас териториально находимся на заводе «Азовсталь», выполняем задачи вместе з подразделением полка «Азов» и других подразделений, которые оказались в окружение в следствие введение бойовых действий в городе Мариуполь», – український військовослужбовець з позивним Волина.
Бої тривали до травня. Після виходу українських захисників Маріуполь поринув в окупацію…
Наприкінці березня наші військові переходять у контрнаступ на Київщині. 28-го звільняють Ірпінь – місто, яке стримувало ворога на підступах до столиці. Ціна була страшна: зруйновані квартали, понівечені будинки. Та жах ще попереду. Буча. Після відступу окупантів світ побачив кадри, які неможливо забути – тіла закатованих мирних людей просто на вулицях. Місто було в окупації 33 дні.
«31 березня ввійде в історію нашого населеного пункту і всієї територіальної громади, як день звільнення від російських орків, російських окупантів нашими Збройними силами України, наших населених пунктів», – міський голова Бучі Анатолій Федорук.
Та навіть після відступу з півночі рф продовжила терор над людьми. 8 квітня — російські загарбники вдарили ракетою з касетною боєголовкою по вокзалу в Краматорську. Загинули 57 людей, ще 109 отримали поранення.
Вкінці червня російська ракета влучає у торговельний центр «Амстор» у Кременчуці – понад 20 жертв. 29 липня – масове вбивство окупантами українських полонених в Оленівці. 10 жовтня – перший масований удар по енергетиці. Україна в темряві. А вже в листопаді – сльози радості. Херсон повертається під український прапор.
14 січня 2023 року росія вдарила по житловому будинку на Перемозі у Дніпрі. Ракета зруйнувала цілий під’їзд. Загинули 46 людей, серед них – шестеро дітей. У будинок влучила ракета того ж типу, якою 27 червня 2022 року росіяни знищили торговельний центр у Кременчуці.
Також на початку 2023-го Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний ухвалив рішення про створення в Україні перших у світі ударних рот БПЛА, що кардинально змінило тактику ведення бою, перетворивши дрони на системний інструмент знищення ворога, і на полі бою, і в тилу.
4 травня над Києвом вперше збили гіперзвукову ракету «Кинджал»! Це означало одне – Україна має озброєння, здатне знищувати балістичні ракети.
«Повітряне командування «Центр», яке опікується Київщиною, супроводжувало цю ціль. І (ціль) було відпрацьовано саме дивізіоном ЗРК Patriot, який здатний збивати балістичні ракети», – начальник управління комунікацій Командування Повітряних Сил Юрій Ігнат.
Вже влітку армія рф вчинила черговий злочин, підірвала Каховську ГЕС на Херсонщині. Мільйони кубометрів води затопили села на півдні України та поля в Херсонській та Запорізькій областях. Сотні людей залишилися без домівок, фермерські угіддя зруйновані. Люди рятували найцінніше.
А вже 17 липня втішна новина – українським надводним безпілотником був підірваний Кримський міст.
8 лютого 2024 року. Цей день українці запам’ятають. Адже саме тоді Володимир Зеленський відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Його місце посів генерал Олександр Сирський.
«Рішення обумовлене необхідністю переглянути тактику дій, яка не забезпечила в повному обсязі належного результату торік, не допустити стагнації по лінії фронту, яка негативно впливає на суспільні настрої, знайти нові функціональні та високотехнологічні рішення, які даватимуть змогу утримати й розвинути ініціативу, а також важливістю запустити процес реформування управлінських принципів в армії…» , – радник офісу президента України Михайло Подоляк.
У лютому 2024-го українські війська залишили Авдіївку – фортецю, яка стримувала ворога ще з 2014 року. 10 травня на півночі Харківщини кілька російських батальйонів пішли в атаку після масованих обстрілів. Але вже 6 серпня українські десантники прорвали кордон у Курській області й зайняли Суджу.
І врешті, те, про що Україна просила союзників з 2022 року, нарешті сталося влітку 24-го – Повітряні сили отримали винищувачі F-16.
«Ми провели сотні зустрічей і перемовин, щоб зміцнити можливості нашої авіацій, зміцнити можливості нашої ППО, наших сил оборони. Ми часто чули у відповідь: «це неможливо», але все ж ми зробили можливим те, що було нашою амбіцією, нашою оборонною потребою. А тепер це дійсно реальність, реальність у нашому небі, F-16 в Україні», – президент України Володимир Зеленський.
Восени 2024 року сталася ще одна подія, на яку довго очікувала Україна – Вашингтон дозволив бити американським озброєнням по території рф. Вже 19 листопада надійшли повідомлення про перший удар ракетами ATACMS по російському артилерійському складу біля Брянська. А вже 21 листопада рф вдарила по Дніпру новим видом озброєнь – балістичною ракетою середньої дальності, відомою нам як «Орєшнік».
2025 рік відзначився рекордними втратами для РФ, інтенсивними атаками на енергетику та надією на завершення активної фази конфлікту наприкінці року. У Вашингтоні 20 січня відбулася інавгурації 47-го президента США Дональда Трампа. Вже 28 лютого Володимир Зеленський прибув до країни з офіційним візитом. Під час брифінгу між ним і Трампом спалахнула суперечка щодо війни в Україні.
Влітку 2025-го СБУ провела одну з найгучніших спецоперацій війни – «Павутину». У глибокому тилу РФ українські безпілотники завдали ударів по чотирьох російських аеродромах і уразили 41 літак стратегічної авіації – носіїв крилатих ракет, які нищили українські міста.
«Я дякую сьогодні особливо СБУ. Ви довели блискучою операцією «Павутина» – війна завдає відчутних збитків та втрат, зокрема, й агресору», Володимир Зеленський.
Травень закарбувався у пам’яті, як місяць сліз радості та довгоочікуваних обіймів. Адже відбувся найбільший обмін полоненими. Протягом кількох днів додому повернулися 880 військових та 120 цивільних осіб. Серед них багато тих, хто був захоплений ще в 2022 році.
У жовтні рф активізувала удари по українській енергетиці. Вулиці знову заповнилися генераторами, а люди шукали способи вижити під відключеннями світла. Все працювало на межі можливостей. Вже в новому 2026-му році рф вирішила пограти в «енергетичне перемир’я». Яке передбачало паузу в обстрілах через сильні морози, але швидко завершилася російськими атаками на енергооб’єкти.
Відбулися перші тристоронні переговори в Абу‑Дабі між Україною, росією та США, які стали першим кроком до досягнення миру в Україні.
Українці залишаються непохитними та продовжують боротьбу, демонструючи незламну волю четвертий рік повномасштабного вторгнення та дванадцятий рік війни, розв’язаної Кремлем. Попри масовані атаки, руйнування та людські втрати, українці щодня доводять свою стійкість, зміцнюючи армію, підтримуючи економіку та гуртуючись у боротьбі за свою свободу та незалежність країни.
Читайте також: Теракти проти правоохоронних органів України!
