3D-реконструкція фортеці – не фантазія художника: кожна деталь ґрунтується на археологічних, історичних та архітектурних даних. Дослідники «читають» фортецю за слідами в ґрунті, розташуванням дерев’яних стовпів, рельєфом, старими картами, письмовими джерелами, керамікою та монетами.
Новобогородицька фортеця пов’язана з історією Старої Самарі, а одним з ініціаторів її створення був Іван Мазепа, який приїздив сюди у 1688 році. Археологи вже дослідили унікальну козацьку льодовню площею 36 квадратних метрів, з’ясували особливості фортифікаційних конструкцій та виявили чимало інших слідів життя фортеці. Водночас із 72 гектарів її території археологічно досліджено лише близько 5%.
Як за допомогою археології вдається відтворити навіть дахи та мости, як працювала козацька «льодова камера», які знахідки допомагають датувати поселення та що можна буде побачити всередині фортеці завдяки 3D-моделі?
Про це поговоримо зі Святославом Чируком, в.о. заступника директора з наукової роботи Музею історії Дніпра, доцентом кафедри філософії і педагогіки НТУ «Дніпровська політехніка», та Іриною Шабельніковою, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, на ДніпроTV.
Читайте також: «Дуже вдячні місту, що не залишили нас з бідою», — дніпрянка про відновлення будинку після ворожого обстрілу