Продовжують роботу та розвиваються попри обстріли. Ба більше, ставлять національні рекорди. У Дніпрі відбулась конференція для комунікації підприємців області. На ній зафіксували найбільший в Україні кептар, який шили понад півсотні майстринь з декількох міст України. Ширина виробу – 2 м 90 см, довжина – 3 м 55 см. А вага “кожушка” – майже 30 кг.
Навіть постійні обстріли Дніпропетровщини не зупиняють роботу виробників легкої промисловості. Підприємство пані Оксани продовжує працювати в Нікополі попри небезпеку та нестачу працівників.
“Ми все одно намагаємось працювати, шукаємо та працюємо на тих людей, які в нас залишились. Робота поки є, але бажано, щоб її було більше. Ми теж хочемо брати участь в нових проєктах, ми теж хочемо розширити свою діяльність”, – каже заступниця директора підприємства текстилю та спецодягу Оксана Горецька.
Для підтримки українських виробників Володимир Зеленський наприкінці лютого оголосив про старт платформи “Made in Ukraine”. На Дніпропетровщині для підприємців організували конференцію, яка стала регіональним майданчиком для комунікації місцевих виробників.
Основна мета розвиток саме українського виробництва.
“Коли ми виробляємо українське, коли реалізовуємо українське, то гроші залишаються в державі, вони працюють і вони саме допомагають нашим силам оборони”, – стверджує перший заступник голови Дніпропетровської ОВА Володимир Орлов.
На конференції говорили не лише про можливості, а й про досягнення.
“Наш фонд веде проект підтримки жінок у галузі легкої промисловості. Тобто ми навчаємо жінок шити, ми допомагаємо їм працевлаштуватись. Ми вирішили, що на конференції треба щось показати, щось показати таке, чого ще не було. Говорити просто про підприємства легкої промисловості так, це добре, але підприємства мають побачити якийсь результат”, – пояснює голова правління БФ “Горєніє” Олена Гречка.
Спільними зусиллями підприємці створили найбільший в Україні кептар. Ширина виробу – 2 м 90 см, довжина – 3 м 55 см. А вага “кожушка” – майже 30 кг.
Від ідеї до готового виробу – два місяці та робота півсотні майстринь з Дніпра, Львова, Києва, Чернігова, Хмельницького. Долучилися і переселенки. Тетяна Прядко – швачка із 50 річним досвідом, робила необхідні розрахунки.
“Були дні і часи, коли вже час минає, а ми не можемо десь щось підшити, десь щось підрізати. На спині кожен регіон України вишитий своєю національною вишивкою. Туди стільки любові, наснаги зложено, шо можна кобзаря зігріть”, – каже інженер-технолог, конструктор швейного виробництва Тетяна Прядко.
Після конференції кептар поїде зігрівати найбільший в Україні пам’ятник Тараса Шевченка у Дніпрі на Монастирському острові.
Читайте також: Збирають кришечки, в’яжуть шкарпетки та килимки, шиють спідню білизну. У Дніпрі бабусі активно допомагають ЗСУ
