Проїхав більше 250 кілометрів на велосипеді. 35-річний Андрій Чумічков із Костянтинівки, що на Донеччині, самотужки приїхав до Дніпра з-під обстрілів. Як чоловік подолав такий довгий шлях і як почувається після такої мандрівки?
“Педали поломались, протерлись, выпали по дороге”.
Без однієї педалі та з пробитим колесом. Так 35-річний Андрій Чумічков тікав від війни. Більше ніж 2 дні чоловік їхав із Костянтинівки до Дніпра, подолав понад 250 кілометрів. Каже, така поїздка далася з легкістю, тільки спека заважала.
Андрій Чумічов: “Жарко было очень, душно, в теньке пересиживал, на остановках, под деревьями перебивался. Люди помогали в Николаевке. Один человек камеру дал мне на колесо, второй угостил ситром, насос дал”.
Із собою Андрій взяв тільки воду, сухарі та невеликий червоний мішечок з інструментами для залізного коня. Ночувати, каже, доводилося на зупинках. А на блокпостах військові бажали щасливої дороги.
Коли заїхав до Дніпра, від місцевих дізнався про волонтерський центр.
Олег, волонтер: “С утра приходим, стоит мужчина на велосипеде. Говорю: “О, а что это за “Мерседес?” Все говорят: “С Константиновки приехал”. Я: “Та ладно…” У меня был первый вопрос – как ноги, как спина и как вообще так получилось. Потому-что я, бывает, 300 езжу в день на машине, так я еле-еле с нее вылажу, бо все болит”.
Наразі стан чоловіка чудовий, жартує: якби був полагоджений велосипед та не стріляв ворог, то поїхав би на своєму двоколісному додому. Там у Андрія залишилася мати. Чоловік шукає окреме житло та роботу, аби забрати її до себе.