Site icon Телеканал «ДніпроTV»

16 липня набрали чинності нові норми закону про державну мову

З 16 липня в Україні почали діяти штрафи за порушення мовного закону. Їх накладатимуть після звернень до мовного омбудсмена й вони становитимуть від 8500 до 11900 грн.

Що регулює закон?

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила ще 25 квітня 2019 року. Він набув чинності у липні того ж року й впроваджувався поступово. Наприклад, з 16 січня 2021 року вся галузь обслуговування — магазини, ТРЦ, ресторани, заклади освіти, банки — перейшли на українську. З липня на українську мову перейшли культурна, розважальна та туристична галузь, а з 16 липня 2022 року україномовну версію повинні мати всі сайти державних і комунальних установ, інтернет-магазинів та національні онлайн-ЗМІ.

З 2024 року мовний закон торкнеться регіональних видань і квот на телебаченні й радіо: частка україномовного контенту на загальнонаціональному телебаченні має зрости з 75 до 90%, а на регіональному – з 60 до 80%.

Закон насамперед регулює використання української мови в публічних галузях і водночас не регулює і не впливає на приватне спілкування – не обмежує права на спілкування іншими мовами.

з 16 липня 2022 року мовний омбудсмен Тарас Кремінь, посаду якого створили спеціально для виконання закону, може накладати штрафи за порушення норм мовного закону.

Уповноважений із захисту державної мови наголосив, що в умовах війни недотримання мовного законодавства — “це гра на руку ворогові”.

“Створення кращих умов для опанування мови та її розвитку, контроль за застосуванням у відповідних сферах, захист прав громадян на отримання інформації та послуг державною — наш пріоритет. Утверджуючи українську мову, ми захищаємо нашу Незалежність. Спілкуючись рідною, наближаємо українську перемогу”, – заявив він. 

Як це працює?

Бажано зафіксувати інцидент з порушенням на фото чи відео, або попросити очевидців скласти письмові свідчення. Скаргу розглядатимуть протягом місця. І якщо порушник виправить порушення протягом цього часу, то це буде означати, що мети досягнуто.

За перше порушення Офіс уповноваженого з захисту української мови складає відповідний акт та надсилає підприємцю попередження. Той, зі свого боку, має провести роз’яснювальну роботу з працівником, який відмовився спілкуватися з клієнтом українською.

За повторне порушення впродовж року омбудсмен має накласти штраф, що становить від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це – 5100-6800 грн. При цьому штрафуватимуть не персонал, який порушив закон, а власників чи керівників закладу.

Водночас, якщо посадовець упродовж року порушить закон вдруге, то його можуть оштрафувати на суму від 8500 до 11900 грн. В Офісі мовного омбудсмена також наголосили на досягненні “колосальних результатів” за роки дії мовного закону.

“Українську чути скрізь — в супермаркеті, кінотеатрі, університеті, музеї, спортзалі, поліклініці, громадському транспорті. А з початком повномасштабної війни росії проти України українська стала справжнім ідентифікатором “свій-чужий”. Мова єднає українців і робить з нас сильну, по-справжньому європейську націю. Сьогодні весь цивілізований світ сприймає українську, як мову сміливих, волелюбних та нескорених”, – зазначається у дописі.