Станіслав Дутов мав сидіти у колонії суворого режиму чверть століття, але вийшов на волю та повернувся на війну. Що було незвичним після 2,5 років ізоляції, яку нову музику слухає та чи зустрічав на фронті дітей депутатів?
Станіслав Дутов (позивний СП), офіцер бригади «Азов», провів у російському полоні два з половиною роки. Його звільнили у жовтні 2024 року.
За словами військового, шлях через місця утримання був довгим: Оленівка, Донецьке СІЗО, Горлівка, Таганрог, Кіровська, Макіївка. Проти нього відбувся суд, який тривав тривалий час. Вирок — 25 років ув’язнення за законами рф.
Станіслав розповідає, що в полоні були різні люди — і з повагою, і без неї. Були допити, формальні адвокати, дивні діалоги. Каже, моральний стан після складання зброї падає, але кожен проходить свої виклики так, як може.
У неволі він намагався вдосконалювати українську мову — спершу це викликало скепсис у співкамерників, але згодом допомагали носії мови, які систематично виправляли його.
Після повернення військовий зізнається: адаптація дається непросто. Йому некомфортно в місцях великого скупчення людей, дратують побутові дрібниці — наприклад, коли не знає, де зважити фрукти в магазині. Каже, відчуття таке, ніби «забрали той час, коли всі дізналися, а я — ні».
Станіслав нині вдосконалює англійську, щоб спілкуватися з іноземцями з інтернаціонального батальйону 12-ї бригади «Азов». Каже, мотивація в них різна: хтось не хоче, щоб війна прийшла у його країну, хтось прагне бойового досвіду.
Колишній бранець кремля нагадує: понад 700 азовців досі перебувають у російському полоні. Він закликає підтримувати їхні родини щиро, без популізму, і наголошує — суспільству важливо допомагати армії та ставати сильнішими, адже випробування триватимуть і після війни.
Читайте також: Українська армія завдала ударів по стратегічних об’єктах ворога у Криму та на Донбасі
