Інтерв’ю голови Штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана для ДніпроTV.
https://www.youtube.com/watch?v=KoLEYzs9F_4
Корбан про неофашизм: росія знищує всіх, хто хоче бути українцем, бути вільним. Ідея «русского міра» – це як «арійська раса» нацистів
– Сьогодні День пам’яті жертв Голокосту. Хто б міг подумати ще десять років тому, що одна з країн-ініціаторок цього дня пам’яті в ООН породить новий вид фашизму та новий геноцид. Але зараз світ реагує таки трохи швидше. Вчора Вікторія Нуланд сказала, що механізм трибуналу над росією може бути створений вже до літа, вже йде робота з НУО, які збирають докази злочинів. Чи системно займаються такою роботою в Дніпрі місцева влада, ті ж НУО? Чи могло б у цьому допомогти «Бюро відплати», ідею якого Ви запропонували після удару рашистів по Перемозі?
– Сьогодні день пам’яті жертв Голокосту, це справді дуже трагічний день. Він був обраний для того, щоб трагедія не була ніколи забута. За статистикою вважається, що німецький фашизм знищив цілеспрямовано близько шести мільйонів євреїв. Причому вони це робили лише з тієї причини, знищували людей через те, що вони були євреями. Іншої причини вони не мали й іншої мотивації. Причому знищували без різниці якою мовою говорять, жінки, діти, старі – за однією ознакою: єврей – отже має бути знищений. Так би мовити, остаточне вирішення єврейського питання.
На жаль, зараз через таку кількість років після Другої світової війни ми зіткнулися з неофашизмом, який фактично пропагує і веде російська федерація. По суті, те, що вони творять – це геноцид українського народу. Росія знищує українців лише за те, що вони українці, за їхню самобутність, за їхнє самовизначення, за те, що вони хочуть рухатися туди, куди вони хочуть рухатися, і лише за це. Більше іншої причини немає. Повірте, будь-яка пропаганда, яку говорять російські телеканали – що це Захід, що вони воюють з НАТО, що вони воюють з Америкою – це пропаганда і не більше. Це звичайна геббельсівщина, яка була присутня і за часів фашистської Німеччини, яка теж дуже сильно розвивала пропаганду і завжди знаходила причини для того, щоб пояснити своєму народу, чому вони це роблять.
Ось так і тут ми зіткнулися саме з тим самим явищем. Тут у двадцять першому столітті ми бачили, як упродовж багатьох років у росії нагнітався шовінізм, ідея «русского міра» — так само, як у фашизму була ідея «чистої арійської раси», ми це з Вами пам’ятаємо. А тут це просто називається ідея «русского міра», яку вони намагаються нав’язати всім прилеглим країнам, країнам колишнього Радянського Союзу, і найголовніше – Україні, бо без України немає великих перспектив існування всієї найбільшої росії.
Тому вони вирішили не просто захопити нашу територію, не просто відкусити частину України. Вони знищують цілеспрямовано український народ, українських людей. Причому зауважте: незалежно від того, якою вони мовою розмовляють. Тому що основні постраждалі міста – це Харків, Маріуполь, Дніпро, Запоріжжя, міста Донецької області та, відповідно, Луганської – це міста та місця, де люди у побуті переважно використовували російську мову.
Ось і питання, чи захищають вони російськомовне населення, чи вони нищать усіх, хто живе в Україні, хто хоче бути українцем незалежно від того, якою мовою він говорить, як він думає, а головне, що він має можливість бути вільним і самовизначатися.
Ось і є повторення, на жаль, трагічне повторення. Тобто люди в росії живуть ще у ХХ столітті. І вони хочуть цього панування, вони хочуть розвивати ідею «русского міра», вони хочуть її нав’язувати іншим націям, які не хочуть у це вірити і жити з такими ідеями в сучасному світі. І, відповідно, вони розв’язали війну і пропаганду з цього приводу.
Для нового Нюрнберга над фашистською верхівкою росії у нас достатньо фактів
Щодо створення трибуналу, про який оголосила Нуланд: загалом — це аналог того, чим був свого часу відомий процес, Нюренберзький процес над фашистами, над їхніми ватажками. Тоді був також заснований суд, у ньому брали участь судді та прокурори союзницьких держав. Вони судили фашистську Німеччину, її верхівку – тих, хто вижив. І засудили їх на смерть за геноцид, який вони влаштували в Європі.
Те саме, я впевнений і сподіваюся, буде і тут. Рано чи пізно ми станемо свідками того, як буде здійснено трибунал над російськими політичними діячами, які розв’язали війну в Європі – зокрема, в Україні, Грузії, Молдові, інших країнах тощо.
І на сьогоднішній день вже достатньо фактів є, я впевнений, у нашого слідства з приводу того, що це не просто війна. Це не просто війна без правил. Це навмисний геноцид українського народу, знищення української нації, українського народу. Те, що Ви бачили – приклади: Буча, Ірпінь, Ізюм. Маріуполь. Всі ці жахіття, те, що ми бачили, те, що відбувалося там, на теренах, які перебували під окупацією російської федерації і потім були звільнені українськими Збройними силами.
Щодо міста, я Вам можу сказати так: не компетенція міста займатися збиранням доказів злочинів російської федерації. Це компетенція спеціальних слідчих, спеціальних прокурорів. Це навіть не прості прокурори та не прості слідчі. Це особливі прокурори та слідчі, які у воєнний час займаються такими речами.
Але у нас достатньо в місті є фактажу, щоб ці люди працювали тут, у місті, та збирали докази, у тому числі й остання трагедія, коли було завдано навмисного ракетного удару по житловому будинку, загинуло близько 46 осіб. Ще близько 8 чи 9 тіл лежать у морзі непізнаними, бо це фрагменти тіл.
До цього завдавалися удари, від яких також гинули люди у Дніпрі та руйнувалася їхня власність.
Це абсолютно мирні об’єкти, це мирні люди, які були вдома. Вони не становили жодної військової цінності, жодної військової загрози для противника. Проте, їх було вбито просто тому, що хтось натиснув на спуск, хтось дав комусь команду. І хтось вирішив у такий спосіб знищувати українське населення, залякувати міське населення Дніпра.
І тому фактажу достатньо. Я думаю, що ті факти, які відбулися, і, можливо, не дай Боже, звичайно, відбудуться ще в Дніпрі за час війни, всі ці факти будуть досліджені відповідними військовими прокурорами, військовими слідчими, і будуть долучені до процесу, до трибуналу над всією російсько-фашистської верхівкою, яка рано чи пізно понесе покарання.
Захід допомагає нам перейти у наступ – це дипломатична перемога України
– Як ви й говорили в минулому ефірі щодо Рамштайна, у західних політиків стався перелом, нарешті вони дають наступальну бронетехніку та відкрито анонсують наш контрнаступ. Який контраст з літом минулого року, коли наші «розмовляючі голови» обіцяли через 2-3 тижні, а Захід тривожно мовчав, зі скрипом спрямовуючи перші «Хаймарси»! З гучного та останнього: танки «Леопард», «Абрамс» та «Челленджер». Як така техніка змінить наше становище на полі бою?
– Я вважаю, що це суттєва дипломатична перемога. І президента, очевидно, тому що він працює за міжнародним порядком, і МЗС українського та всіх тих, хто зайнятий у цій сфері.
Поясню чому. Тому що наявність бронетехніки дозволяє проводити наступальні дії. Тому це принципово змінює характер оборони, коли армія перебуває в оборонному становищі і коли армія має можливість проводити наступальні операції.
Наступальні операції проводить, як знаємо, піхота. Ракети, літаки, дрони – це добре, але будь-яка наступальна операція – це просування піхоти вперед.
Піхота не може рухатись без бронетехніки. Тому для України це було принципово важливим рішенням. І для України це дає шанси на більш швидку перемогу в найближчому майбутньому, на швидкий контрнаступ у найближчому майбутньому. Саме танки, бронетехніка забезпечують у будь-якій війні просування вперед, просування піхоти.
Тому від оборонних дій це дозволить нам перейти у наступальні дії, і це принципове питання.
Крім того, якщо ви помітили — про це, може, мало йдеться, але ж поїхала до нас не тільки бронетехніка. Поїхала ще додаткова артилерія, додатково снаряди, яких не вистачало останнім часом на фронті, це правда. Поїхали міни, міномети.
І найголовніше: я прочитав на сторінці у секретаря Ради національної безпеки про те, що начебто, за попередньою інформацією, нам дають літаки.
Це стратегічні бомбардувальники F16, літаки-винищувачі серйозні тощо, тобто авіація. Це все говорить про те, що Захід хоче і допомагає нам перейти від оборонних дій до наступальних дій.
Для цього нам потрібна вся ця техніка, тому що вона насамперед захищає людей від загибелі та дає змогу просуватися вперед.
Деокупація півдня – наш стратегічний напрямок
– Щодо Бахмута. Із Соледара наші відійшли. CNN повідомляли, що нібито США рекомендують переключити увагу з Бахмута на південний напрямок, щоб використовувати там усі переваги західної техніки. Наш Генштаб однозначно заявляє: ЗСУ не планує виходити, доки має можливість оборонятися. Яка ваша думка?
– Мені не дуже коректно коментувати Генштаб. Поясню чому. Бо там серйозні генерали, офіцери, які сидять над картами, розробляють стратегії, керують військами.
Можу сказати лише те, що у рекомендації Сполучених Штатів є сенс, як кажуть. У принципі вони говорять про те, що достатньо сил оборони на цьому напрямку. І навіть якщо нам доведеться вийти безпосередньо з міста так, як вийшли з Соледара для того, щоб зберегти життя людей, зберегти сили, зберегти боєздатність – можливо, в цьому є сенс .
Я давно говорю, якщо Ви пам’ятаєте, з самого початку війни: для України на сьогоднішній день у цій війні, у тактиці цієї війни, стратегічний напрямок – це південні області України, які були захоплені в перші дні війни безперешкодно, по суті, без опору. Це наше лівобережжя Дніпра, бо Дніпро – головна артерія України. Якщо російські війська не відсунути від Дніпра, то річка, яка проходить від Києва до Чорного моря, буде неживою для України, це дуже важливо. А сьогодні вони контролюють лівобережжя Дніпра від Херсонщини та частини Запорізької області. Що стосується нашого виходу до моря – це Запорізька область, Азовське море тощо – для нас це стратегічні напрями, для України. Це наше життя, це наші порти, наша економіка. Це наші вантажі тощо.
Тому я з самого початку війни говорив і звертав увагу на те, що напрямок Херсон – Запоріжжя є принципово важливим. Тому що на Донбасі ми вже воюємо вісім років, і нам там все зрозуміло, і ми розуміємо, як там оборонятися, як там наступати і таке інше, які сили там треба зберігати, які тримати і таке інше.
Що стосується Запоріжжя та Херсона – це принциповий напрямок. Тому я згоден з американськими аналітиками в тому, що це стратегічний напрямок і нам потрібно дуже серйозні зусилля робити на цих напрямках, щоб звільнити ці території.
Тим більше, там знаходиться Запорізька атомна станція, там знаходиться лівий берег Дніпра. З цього боку, з лівого берега, постійно обстрілюють міста Дніпропетровської області – Нікополь, Марганець та інші громади, які знаходяться буквально за вісім кілометрів від водної гладі.
Тому для нас принципово важливе звільнення лівобережної частини Дніпра та вихід до наших морських рубежів, які ми мали до початку цієї війни.
Щодо Генштабу: і його плани мені складно коментувати, чи потрібно їм виходити з Бахмута, чи не потрібно. Я вважаю, що вони мають зважувати свої сили та визначати свої можливості, але найголовніше – берегти людей, бо люди – це найцінніший ресурс не лише на війні, а взагалі. Тому людей треба берегти.
А яке рішення вони ухвалять – давайте дивитися, спостерігати, я не хочу коментувати дії Генштабу.
Спочатку «Шахеди», потім ракети – який сенс нової тактики ворога
– Ворог продовжує масовані удари по Україні. Саме в тій новій тактиці, про яку Ви говорили кілька тижнів тому: спочатку «Шахеди», потім ракети, причому не одразу, а за кілька годин. У чому сенс цієї тактики і наскільки успішно та системно наша ППО може протистояти їй? Чи допомагає в цьому система виявлення дронів, створена у Дніпрі?
– Так, справді допомагає. Давайте почнемо з тактики, якщо Ви вже поставили питання.
У чому суть цієї тактики ще раз нагадую телеглядачам. Нагадаю всім про те, що російські окупанти спочатку запускають «Шахеди», а буквально за 3-5 годин починають ракетну атаку вже зі стратегічних бомбардувальників.
Навіщо вони це роблять? Насамперед для того, щоб розрядити та дезорієнтувати наші протиповітряні сили. Зрозуміло, що «Шахеди» – це досить недорогі пристрої, недорогі дрони, але Україна не має інших можливостей, крім як збивати їх досить дорогими ракетами С-300. Крім того, у нас не нескінченна кількість цих ракет, ми маємо це розуміти. І крім того, ми повинні розуміти, що після пусків цих ракет має бути якийсь час відведено на перезарядку пускових установок для того, щоб відбити наступну атаку, яку вони мають намір зробити.
Тому вони через короткий період починають атаку для того, щоб застати нашу ППО зненацька, щоб ми витратили ракети на недорогі «Шахеди». Ви ж бачите, що «Шахеди» практично не досягають своєї мети, тобто їх збивають практично на 100%, це дуже примітивні пристрої. Але збиває, на жаль, дорогими ракетами наша ППО, і після цього їм ще потрібно зробити колосальну роботу для того, щоб пускові установки знову зарядити новими ракетами для відбиття наступної атаки, яка вже йде зі стратегічних бомбардувальників.
«Шахеди» збиті на підльоті до Дніпра завдяки системі раннього виявлення
Щодо систем раннього виявлення: це дійсно допомагає, тому що за звуками, які вловлює система заздалегідь, ми розуміємо, що ще на підльоті до міста, вже відчутно чути роботу двигунів цих «Шахедів».
Зокрема, за останньої атаки я знаю, що сили протиповітряної оборони збили «Шахеди» на підльоті до міста. Тобто вони навіть не долетіли до міста. Тому це має значення, це допомагає, це попереджає небезпеку насамперед для людей, які живуть у місті. А це все відбувається ночами, коли люди вдома, коли люди не завжди спускаються в бомбосховища, багато хто нехтує сигналом тривоги. Це зрозуміло, що люди ніби десь уже в якомусь сенсі звикли до частих тривог і не завжди пильні в цьому сенсі.
Тому, безумовно, небезпека, яку несуть ці дрони ночами, які можуть впасти в будь-яке місце, потрапити в будь-який будинок, у будь-який об’єкт, коли їх збивають, і збивають на підльоті до міста, це і є та користь, якої ми домагалися.
Тому ми далі допомагатимемо, нарощуватимемо, ми весь час піклуємося про ППО, повірте, як про малих дітей піклуємося про них для того, щоб у них все було в порядку, для того, щоб вони могли захищати наше мирне небо.
Приліт по промоб’єкту в Дніпрі: можливо, була ракета
– Днями у місті повідомлялося про влучення по промисловому об’єкту, хоча, за повідомленням Генштабу, всі дрони збили. Що там трапилося, що можете сказати про руйнування?
– Мені мало що відомо. Я знаю, що справді потрапило до промислового майданчика. Це район авторинку, район заводу «Інтерпайп». Є якісь дрібні руйнування. Слава Богу, промислові підприємства особливо не постраждали, не завдано якихось суттєвих збитків цим підприємствам. Хоча, ніби десь вони, очевидно, намагалися потрапити в інфраструктуру, яка знаходиться десь там, можливо, поблизу, не знаю, і зруйнувати її.
Тому справді це було. Є зараз різні версії, бо я не маю точної інформації. Деякі кажуть, що все-таки це був один «Шахед», а деякі кажуть, що таки прилетіла ракета Х-22.
Тому нехай уже ДСНС разом із ППО з’ясовують цю інформацію. Найголовніше, що ніхто не загинув. Найголовніше, що не завдано істотних збитків інфраструктурі, місто працює.
У тому районі працює вся критична інфраструктура, і тому я сподіваюся, що далі справлятимемося з цими завданнями.
Остаточну суму постраждалим на Перемозі незабаром оголосить мер
– Повертаючись до трагедії на Перемозі. Ви активно допомагали та інформували городян про те, що відбувається, про те, як допомогти постраждалим. У вашому каналі люди по-справжньому згуртувалися, пропонуючи свою допомогу. Що можете зараз сказати про стан постраждалих та їх потреби? Люди відчувають, що не залишились самі?
– Я думаю, що люди відчувають. Усі люди, які постраждали, вони проанкетовані на сьогодні. Щоб Ви розуміли: анкета містить у собі різні види послуг — медичні, соціальні, освітні, якщо є діти. Якщо є втрати – ритуальні послуги надаються людям безкоштовно, за рахунок міста.
Після того, як анкетування було закінчено, служби вийшли працювати та робити акти технічних обстежень зруйнованого житла чи житла, непридатного для подальшого життя.
Після того, як будуть завершені акти технічних обстежень, буде зроблено висновки районної комісії Жовтневого району, і після цього люди в принципі можуть звертатися, і протягом тижня-двох вони отримуватимуть обіцяну мером допомогу, ухвалену на сесії міськрадою.
Плюс — мер зараз продовжує вести переговори з військовою адміністрацією для того, щоб вони теж дали субвенцію. Але про це нехай скаже мер, він повинен буде оголосити найближчим часом людям про те, яку остаточно суму люди зможуть отримати – ті, які постраждали і ті, які втратили житло після цього ракетного удару.
Це прерогатива мера, нехай він оголосить. Найближчим часом, я думаю, у нас буде інформація щодо цього.
Із зимою Дніпро справляється на «четвірку» за 5-бальною системою
– Другий місяць зими добігає кінця. Ми очікували, що цей період буде найскладнішим. У наших ефірах ви розповідали про те, що Дніпро готувався і ми обов’язково переживемо зиму. Також ви щодня моніторите звернення людей щодо комунальних проблем. На сьогоднішній день, як ви оцінюєте, чи все вдалося передбачити, чи справляється місто?
– Будемо чесні. Все передбачити неможливо. І якби я казав: так, ми все передбачили, у нас все добре, – це була б брехня. Люди розуміють, з якими проблемами усі зіткнулися. Але якщо ми проаналізуємо ситуацію, то сьогодні вже кінець січня, і фактично минули два місяці зими, і листопад – досить холодний місяць. Ракетні атаки по інфраструктурі розпочалися з середини жовтня цього року. Весь цей час ми змогли утримати інфраструктуру в робочому стані.
Це котельні – люди вдома мають тепло. Люди вдома мають воду. Є, безумовно, електроенергія – з перебоями, так говоритимемо. Бувають перебої і з водою, і з теплом.
Але, якщо Ви помітили, останній місяць, у січні місяці цих перебоїв з водою та теплом менше, тому що працюють уже генератори в той момент, коли відбуваються віялові відключення чи екстрені відключення критичної інфраструктури. Додаткові генератори, потужності генераторів нарощують комунальні компанії для того, щоб далі розставляти їх у тому числі і в будинках, і на підвищуючих насосних станціях, щоб на високих поверхах до людей доходила вода, і на маленьких котельнях, бо великі котельні вже забезпечені генераторами.
Тож місто працює. Я вважаю, що якщо ми беремо за п’ятибальною системою, то я думаю, що на «четвірку» місто точно впоралося. На п’ятірку, напевно, складно впоратися в той момент, коли не готова ДТЕК, коли не готові Укренерго були до подібних катастроф, і коли у них зменшується генерація. На це точно місто вплинути не може.
Що таке генерація, щоб люди розуміли? Це вироблення електроенергії. Тобто у них зменшується вироблення електроенергії, вони зменшують ліміти. Але тут це вище сил, вище наших сил, вище сил будь-якого міського чиновника та мера, ми на це взагалі ніяк не можемо вплинути.
Тому єдине, що ми можемо – це підтримати в ці моменти критичну інфраструктуру на альтернативних джерелах, що ми і намагаємося робити. І намагаємося, щоб люди все менше й менше відчували хоча б проблеми з водою та теплом, щоб ці дві комунальні компанії могли стабільно постачати свої послуги людям у будинки, щоб у людей було тепло та була вода.
Що стосується світла: люди повинні розуміти, що ми тут залежимо від сторонніх постачальників, а вони, у свою чергу, залежать від загальної генерації, яка виробляється в країні. І зараз перебувають в аварійному стані у зв’язку з тим, що розбомбили трансформатори високої сторони і відбувається постійно автоматичне відключення атомних блоків, великих підстанцій і так далі, і так далі.
Тож продовжуємо жити. Я думаю, що холоди ще нас чекають у лютому і якусь частину березня. Але сподіваюся, що місяць-півтора, що залишилися, все-таки нам вдасться впоратися і втримати цю ситуацію до настання тепла, до настання весни для того, щоб люди хоча б не мерзли в своїх будинках, щоб була вода.
Щодо світла: це, звичайно, вже інша проблема.
Але сподіватимемося.