Друга частина інтерв’ю, присвяченого світлій пам’яті Олексія Юкова — людині, яка до останнього подиху служила Україні та її полеглим Героям.
«Я завжди довіряю тому, що відчуваю. Інколи вже закриваємо локацію, збираємося, а моє тіло починає боліти, наче тягне кудись мене, аж викручує все. Починаю ходити, шукати… Можуть зʼявитися птахи чи тварини… Йду за ними — знаходжу тіла. Душі кличуть мене, не відпускають. Вони знають: я — їхній єдиний і останній шанс пізнати спокій у світі мертвих», — Олексій Юков, керівник пошукового загону «Плацдарм».
Загибель Олексія Юкова — це страшний удар для кожного українця. Він був людиною, яка не боялася дивитися смерті в очі, щоб навіть після останнього бою наші захисники не ставали безіменними цифрами, а повернули собі свої імена.
Вічна памʼять…
