Site icon Телеканал «ДніпроTV»

Геннадій Корбан: «Зв’язок у містян має бути навіть у блекаут»

Інтерв’ю голови Штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана для ДніпроTV.
https://www.youtube.com/watch?v=FBtwoof-Mvo

Дуже небезпечно, якщо ворог рушить на Запоріжжя

– Цей тиждень пройшов під знаком постійних повідомлень, що ворог готується до нової хвилі наступу під річницю початку війни. За даними РНБО та ГУР, насамперед рашисти намагатимуться вийти на кордони Донецької та Луганської областей (пам’ятається, такі ж плани у них були на «генеральну битву» навесні минулого року, але щось пішло не так). Незважаючи на великі втрати, зараз противник намагається атакувати на кількох напрямках. Це вже початок анонсованої нової хвилі наступу рашистів чи ні? Які основні тенденції сьогодні на фронті?

Почнемо з Вашого першого питання. Справді, ворог готується вжити нової спроби повномасштабного наступу в Україні. Є кілька версій, які зараз активно обговорюються з цього приводу. Це Харківський напрямок – можуть з того напрямку розпочати. Це Запорізький напрямок і Донецький напрямок.
Чому Харківський напрямок? Тому що, якщо ми пам’ятаємо, окупанти активно заходили на схід від Харкова та намагалися прорватися, і на той час окупували Ізюм та цілу низку міст Харківської області для того, щоб намагатися прорватися зверху на Слов’янськ та замкнути свої війська, які у них перебувають у Донецькій області.
Те саме, такий самий ризик, є з приводу Запоріжжя. Тому що вони досить близько знаходяться до Запоріжжя, вони знаходяться близько 40-50 кілометрів безпосередньо від міста, і там проходить лінія оборони українських військ.
Звісно, є ризик того, що вони захочуть окупувати Запоріжжя та здійснити масштабний наступ на місто для того, щоб замкнути Запорізьку область та вийти через Запоріжжя на правобережжі Дніпра.
У цьому дуже велика небезпека, і я думаю, що наші американські партнери надають розвіддані нашому військовому командуванню, і я впевнений, що вони надають свої розвіддані ГУРу. І відповідно, я думаю, що Генштаб розробляє плани щодо реагування на подібні речі.
Щодо резервів, які сформувала росія: на сьогоднішній день це близько двохсот тисяч. Раніше ми їх називали «чмобики», але сьогодні це навчені солдати, яких навчали два, три, чотири місяці на полігонах і розраховують, що за рахунок цих резервів вони зможуть просунутися в Україні.
Загалом на фронті ситуація непроста, так говоритимемо. Вони активно вгризаються на територію Донецької області. Ми бачимо, що впав Соледар. Ми бачимо, що зараз розпочалися активні бої за Бахмут, і є просування окупаційних військ, і наші війська потроху залишають позиції.
З іншого боку, є думка експертів про те, що, можливо, варто залишити Бахмут і сформувати нову лінію оборони для того, щоб далі не пустити ті резерви, які вони збираються кидати в бій.
Дивитимемося за ситуацією, спостерігатимемо. Ситуація непроста, складна. Я думаю, що такий наступ росія розвиватиме протягом найближчих двох тижнів. Я не думаю, що воно вже почалося, бо ми не бачимо його щодо збільшення техніки, артилерії. Очевидно, вони готують якісь ударні групи. Я думаю, що Генштаб має інформацію з цього приводу.
Але є прогноз, що протягом двох-трьох найближчих тижнів вони можуть почати розвивати новий наступ, і в тому числі на напрямках, про які я сказав раніше.
Тому дивитимемося, спостерігатимемо і сподіватимемося, і віритимемо у ЗСУ.

Оборона Дніпропетровщини: 5 рубежів збудовано, ТрО забезпечено

– За тими ж даними РНБО, зараз росія збирає «всі сили, які в неї є», тому найближчі місяці будуть вирішальними. Як готові до них оборонні рубежі Дніпропетровщини, нашого міста? Як забезпечено тероборону?

Так, дякувати Богу, у нас достатньо збудовані рубежі оборони, ми про це вже говорили багато разів. І перші пів року війни ми активно будували ці рубежі, збудовано близько п’яти ліній оборони по всій області. Тероборона на сьогодні вже забезпечена більш-менш нормально. Тому що, якщо ми згадаємо перші дні війни, перші місяці війни, не було елементарних речей — аптечок, бронежилетів, автомобілів, тактичних рукавичок, найпростіших речей. Не кажучи вже про озброєння.
Тому на сьогоднішній день ми покладаємось у тому числі на територіальну оборону області, яка знаходиться на рубежах. Частина територіальної оборони знаходиться на першій лінії. Мається на увазі на кордоні Донецької, Запорізької та Дніпропетровської області, і на кордоні із Запорізькою областю там, де є небезпека – безумовно, це вже друга лінія. І так далі, і так далі.
Тому сподіватимемося, що до Дніпропетровської області вони не дійдуть, бо для цього потрібно досить глибоко просунутися вперед, це не так просто з такою шириною лінії фронту. Тому я гадаю, що цього не буде. Проте, за цією ситуацією треба спостерігати, готуватися, бути готовими до різних сценаріїв  і ще раз сподіватися на наші Збройні сили.

Місто прагне знизити психологічне навантаження на людей

– Уже багато місяців ворог завдає ударів ракетами та «Шахедами» у спробі деморалізувати нас, викликати паніку, бунти та інше. Як голова Громадської ради, Ви постійно на зв’язку з громадськими організаціями, активістами та простими містянами. На Ваше відчуття, які настрої зараз у Дніпрі, чи достатньо місто згуртоване перед найближчими викликами?

Я можу точно сказати, що містяни дуже терпляче ставляться до ситуації. Дуже, будемо так говорити, толерантно налаштовані до міських служб, тому що бачать, що міські служби роблять все, що від них залежить для того, щоб забезпечити критичну інфраструктуру, а саме тепло, воду, світло у їхніх будинках, у їхніх квартирах.
Робиться колосальна кількість ремонтів, тому що критична інфраструктура, будемо так говорити, розбещена через цю всю ситуацію, коли відключають-включають, відключають-включають. Через це, звичайно, горить проводка, через це лопаються труби і тиск стрибає в системах, і так далі, і так далі, відключається опалення.
Проте, місто справляється, як я вже казав, якщо взяти за п’ятибальною системою, на чотири, а то й на чотири з плюсом.
Скрізь стоять генератори. Великі котельні, великі водонасосні станції забезпечені генераторами. Навіть якщо відключається світло, ці комунікації переходять працювати на генератори, і тому електрика подається.
Місто справляється, люди терпляче ставляться, всі розуміють. Зимового періоду, по суті, залишився місяць. А за місяць уже стане легше в цьому плані. Звичайно, путін не залишить своєї тактики терористичних обстрілів. Треба бути до цього готовими, треба розуміти, що це продовжуватиметься.
Ми вже помітили, що динаміка приблизно раз на два тижні. Раз на два тижні він робить такий великий обстріл території нашої країни. В основному це критична інфраструктура, це електроенергетика, це генерації тощо, і таке інше.
Люди вже звикли у якомусь сенсі. Звикнути до цього не можна, але, мабуть, пристосувалися до ситуації. Мають якісь запаси, знають, куди звертатися і знають, що місто завжди відреагує на їхні прохання. Ніхто не буде покинутий, ніхто не залишиться сам на сам. У місті обладнано Пункти незламності. Зараз уже багато з них, близько шістнадцяти таких ключових, будуть забезпечені Старлінками – інтернетом. Тобто ми поступово нарощуємо ці можливості для того, щоб максимально знизити моральне навантаження, психологічне навантаження на людей у зв’язку з тим, що відбувається, у зв’язку з тим, що відбуваються відключення, люди відчувають, звичайно, через це багато проблем.
Тому робимо все, що можемо, йдемо далі, живемо далі, і сподіваюся, що через місяць стане легше.

Про проблему справедливості відключень: до наступного сезону будемо готові на 5+

– У Дніпрі унікальний прецедент, коли в складних умовах обмежених лімітів споживання електроенергії, віялових відключень, з’явився фактор суспільного впливу на цей процес, відстоювання запиту людей на справедливість. Громадська рада та створений Штаб взаємодопомоги: що вдається зробити і як ви шукаєте консенсус між приватними енергетичними компаніями, міськими службами та споживачами?

Справді, є така ситуація. Люди дійсно дуже часто обурюються тією ситуацією, що є будинки, які відключають не тільки за графіком, а й більш ніж, навіть поза графіком, а є будинки, які не відключають зовсім, і людей обурює ця ситуація. Але, як я вже пояснював раніше, вся ця ситуація не тому, що когось хочуть відключати, а когось не хочуть. А тому, на жаль, так збудовано радянську систему енергетики, комунікації, що деякі будинки запитані від підприємств чи перебувають на одній лінії з лікарнями. І, відповідно, лікарню не можуть відключати, а будинки, відповідно, теж не відключають, бо вони знаходяться на одному кабелі.
Тому зараз ми, скажімо, домовилися з ДТЕКом, і вони ставлять у багатьох будинках можливість дистанційного відключення та включення електроенергії. Плюс, ми зараз думаємо і намагаємось придбати генератори та встановити їх у «електробудинках». Це будинки, умовно, вище за дев’ять поверхів – це шістнадцятиповерхівки. Там, де в основному електроплити, щоб люди не мали проблем у момент тривалого відключення електроенергії, тому що в цьому випадку вони не можуть ні приготувати їжу, ні спуститися, ні піднятися, це досить важко.
Тому ця робота йде. Можу точно сказати, що до наступного сезону, дасть Бог, звичайно, щоб це не знадобилося, але ми точно будемо готові на всі п’ять з плюсом. Але сьогодні ще недостатньо потужності в системі для того, щоб можна було встановити справедливий принцип відключення наших споживачів. Тому, безумовно, місто стежить за графіками, корегує графіки енергокомпаній, перебуває у постійному діалозі з ними для того, щоб полегшити долю наших громадян.

Місто працює з ДТЕК, щоб скоротити час відключень

– Щодо справедливості. Ви вже сказали, і ЗМІ написали про те, що у Дніпрі з’явилася можливість дистанційного відключення будинків, що знаходяться на гілці критичної інфраструктури. Здається, Дніпро перший в Україні, де це є. Це виглядає, як можливість зробити відключення світла справедливішими. Будь ласка, розкажіть, як це працює.

Загалом так, але в цій системі в принципі немає нічого нового. Ця технологія існувала і раніше. Просто для того, щоб дійсно заощадити, ми вийшли на ДПЕК і на ЦЕК — це приватні компанії, що енергопостачають, і запропонували їм свою допомогу, як міста, для того, щоб можна було дотримуватися справедливого принципу і встановити в цих будинках систему дистанційного відключення.
Тому новизни тут особливої немає, але в тому плані, що місто бере участь у цьому – так, насправді, так і є. І бере активну участь, активно обговорює з енергокомпаніями питання справедливого відключення людей.

– Чи можна говорити, що ситуація, коли немає активного обстрілу, вже починає вирівнюватися? Які помилки вдалося усунути завдяки громадськості?

Дивіться. Поки що немає обстрілів – немає аварійних відключень. Тому що в той момент, коли відбувається перед обстрілом аварійне відключення, це одразу розбалансує всю систему. Ми повинні розуміти, що потім цю систему потрібно повільно, досить скрупульозно піднімати. Це все, йдеться і про котельні, і про водонасосні станції. І проводка, яка горить одразу у під’їздах після включення, після аварійних відключень тощо.
Тому, чим менше відключень аварійних, тим система збалансованіша, і у людей, відповідно, менше проблем. Немає тиску в трубах, немає гідроударів у системі і немає проривів труб як водопроводу, так і труб опалювальних. І, відповідно, менше аварій і менше скарг.
Ми за цим стежимо, люди постійно тримають комунікацію, це дуже помітно і по телеграм-каналу, і по контакт-центру. Коли менше проблем стає, люди менше скаржаться, менше звертаються, це правда. Але звернення є постійно. Коли відбувається аварійне відключення, одразу починається масовий вибух звернень людей до аварійних служб, до контакт-центрів, у мій телеграм-канал. І, звичайно, ми намагаємося відразу реагувати. Тому ось така ситуація. Вона, на жаль, від нас не залежить.
Ми отримуємо заздалегідь сигнал від Укренерго про те, що вони переходять на аварійну систему відключення. Відповідно, ми розуміємо, що готується ракетний удар по території України, і вживаємо такі ж дії. Тому треба ставитись до ситуації з розумінням, терпляче. У будь-якому випадку, ще раз кажу, у людей маса контактів для того, щоб зв’язатися чи через мій телеграм-канал, чи з аварійними службами безпосередньо, чи через контакт-центр міста, чи через лінію мера. Завжди відреагують, завжди допоможуть.

– У Дніпрі стало холодніше, і особливо тяжко городянам, у яких під графіки відключень потрапляють будинкові котельні, теплорозподільні пункти. ДТЕК відповідає, що відносить ці об’єкти до так званої групи третьої категорії, тобто вони потрапляють під відключення. Як можна допомогти таким людям?

Справа в тому, що тут усі перебувають у рівній ситуації. ДТЕК має свої інструкції, на підставі яких вони діють. Тому ми не можемо впливати на категорийність. Але ми можемо впливати на те, що люди, коли звертаються, ми теж звертаємося до ДТЕК, служби міські звертаються до ДПЕК та намагаються полегшити ситуацію чи хоча б скоротити час таких відключень.
Ось це єдине, чим ми можемо допомогти. Тому сподіватимемося, що цього буде менше просто і все.

Це божевілля: Кабмін досі не включив зв’язок та водоканал у критичну інфраструктуру

– Є ще проблема – проблема з мобільним зв’язком, пов’язана саме з відключеннями електроенергії. Чи є якийсь контакт з компаніями, які надають цей зв’язок?

Справа в тому, що ця проблема насамперед на законодавчому рівні. Кабінет Міністрів досі не включив операторів зв’язку до переліку критичної інфраструктури. Це просто божевілля якесь. Я не розумію, що за люди там сидять і чому вони не розуміють. Мало того, я Вам скажу більше: вони й водоканал не включили до переліку критичної інфраструктури.
Тобто у нас критична інфраструктура – зв’язок, водоканали – не є, згідно з постановою Кабінету Міністрів, такою критичною інфраструктурою.

Зв’язок у городян має бути навіть у блекаут

Ми провели нараду, місто провело нараду з операторами зв’язку. З ними вироблена, будемо так говорити, програма допомоги їм для того, щоб зв’язок хоча б у якихось точках був безперебійним. Ці точки позначені. Це близько шістнадцяти точок на карті міста. Там, де є особливо критична інфраструктура – органи влади, лікарні, де зв’язок не повинен пропадати в жодному разі, навіть у разі блекауту.
Крім того, ми з ними виробили перелік обладнання, якого потребують оператори зв’язку. Це багаті компанії, проте, місто йде на те, щоб допомогти цим компаніям, купуючи додаткові генератори для того, щоб встановити їх у вузлах зв’язку для того, щоб зв’язок підтримувався навіть у блекаут.
Тому ці питання постійно обговорюються і ми постійно в діалозі, постійно з ними обговорюємо цю тему. І я все-таки сподіваюся, що ми досягнемо того, що зв’язок у місті буде навіть у блекаут. Можливо, не скрізь, але буде в більшості місць, де проживають люди, щоб люди могли зв’язатися в критичний для себе момент.

До 3 млн грн на сім’ю отримають постраждалі на Перемозі

– Трагедія на житловому масиві Перемога – це найбільша рана Дніпра з часів початку активних бойових дій. Досвід допомоги міської влади, бізнесу, небайдужих жителів став справжнім прикладом для всієї України. У багатьох містах, які теж постраждали від обстрілів, люди почали наводити Дніпро, як приклад. Як Ви оцінюєте, чи достатню підтримку зараз надано містом постраждалим на Перемозі?

Я вважаю, що достатня. Більше того, це справді дуже хороший позитивний приклад з однієї простої причини. Я зараз навіть не говорю про теплі речі, їжу і просто людську допомогу, медичну допомогу. Я зараз говорю про принцип, який був застосований у Дніпрі, і як приклад це потрібно перенести на всю країну.
Тому що люди, які втратили житло – у нас це близько сотні квартир, відповідно, сотні сімей, які втратили житло – я навіть не кажу про тих, які загинули і яких вже не повернути.
Що пропонує держава? Держава пропонує у разі, якщо війна зруйнувала ваше житло, зареєструватись у системі «Дія», залишити свої дані – що у Вас було, на що Ви претендуєте – і чекати, доки держава збудує якесь житло чи надасть якусь компенсацію для людей.
Але ж людям треба десь жити. Їм треба десь бути щодня, готувати їжу, особливо тим, хто має маленьких дітей, особливо старих, які не можуть перебувати на вулиці, особливо в таку погоду. Ми не можемо сказати людям: йдіть, куди хочете, будьте у знайомих, будьте у друзів, будьте у родичів, чекайте біля моря погоди, коли система «Дія» вам щось зареєструє та хтось, якийсь дядько, вам колись поверне якесь житло чи якісь квадратні метри.
Тому було ухвалено рішення на рівні мерії, мером міста про те, що кожній постраждалій сім’ї, яка саме втратила житло, буде виділено з бюджету міста матеріальну допомогу на придбання житла у розмірі одного мільйона гривень. Це безпосередньо з міського бюджету.
Також у п’ятницю пройшла сесія облради, і мер Філатов повідомив про те, що було досягнуто домовленості – мільйон гривень кожній родині, яка втратила житло. Інакше кажучи, вони перераховують до бюджету міста субвенцію, і в такий спосіб місто вже видає по два мільйони гривень у руки кожній родині, яка втратила житло.
Плюс, є також домовленість з приватними меценатами, спонсорами, зокрема, фонд Kiddo разом із Монобанком зібрали суму понад сто мільйонів гривень. І, по суті, якщо порахувати ці гроші, скинути на втрачене житло, то фактично люди отримують від міста два мільйони гривень в руки, кожна сім’я, і практично мільйон гривень в руки від меценатів, спонсорів, добродійників, які теж зібрали гроші і теж хочуть допомогти людям. Таким чином кожна сім’я отримує по три мільйони гривень у руки прямим рахунком, як кажуть, прямо грошима і негайно.
Коли це може статися? Я думаю, що зараз вже закінчено анкетування всіх людей, які постраждали. Після цього, зараз уже здійснюються акти технічного обстеження зруйнованого чи пошкодженого житла. Близько двох, можливо, трьох тижнів може піти на те, щоб остаточно підписати акти технічного обстеження, а також висновки районної комісії про втрату житла на підставі актів технічного обстеження.
І в цей момент людина приходить і отримує соціальний захист, і отримує прямо на свою картку, на свій рахунок у банку два мільйони гривень від міського бюджету, та від спонсорів та меценатів ще близько мільйона гривень.
Тобто таким чином кожна людина найближчим часом, вважайте, після місяця з початку трагедії, можливо, трохи більше, можливо, півтора місяця – сорока п’яти днів, кожна людина може отримати три мільйони гривень. І за ці гроші можна купити житло на вторинному ринку, залишаться гроші ще на якусь побутову техніку, на якісь меблі. Сьогодні ринок дуже низький нерухомості, на вторинному ринку є пропозиції щодо продажу нерухомості, і люди зможуть придбати собі житло негайно та вселитися в це житло.
Я вважаю, що цей досвід є унікальним, тому що ніде, ні в одному місті, ні в одній області такий досвід не застосовувався. І тому я вважаю, що люди це оцінять. Тому що одна справа, коли ти десь зареєструвався, дав кудись свої дані та чекаєш роками, доки держава щось для тебе зробить.
Інша справа, коли мерія разом з облрадою, разом з приватними спонсорами та й меценатами з нашого міста зібралися та виплатили людям по три мільйони гривень протягом місяця, півтора, двох для того, щоб люди придбали собі житло і мали дах над головою.
Тому я вважаю цей досвід унікальним, позитивним та важливим як загалом для держави, так і особливо для людей.

У боротьбі з корупцією важливим є не шум, а результат – вирок суду

– І на завершення не можна оминути тему, яка вперше майже за рік затьмарила в Україні решту новин. Слідом за корупційними скандалами, починаючи з «яєць по 17 гривень за штуку» в Міноборони, пройшла ціла низка звільнень та обшуків. У медіа заговорили про «велике чищення» корупціонерів, одразу згадалися гасла 3-річної давнини: «Весна прийде – саджати будемо». Ви неодноразово говорили про те, що Україні життєво необхідно очиститися від корупції. Як ви оцінюєте ці кроки і які заходи необхідні для очищення?

Чесно кажучи, я скажу Вам відверто, я не дуже довіряю нашим правоохоронним органам, бо вони також наскрізь корумповані, традиційно корумповані ще з часів Януковича, Ющенка тощо. Тому те, що робить Національне Антикорупційне Бюро України – це справді результативно, це справді несподівано завжди, це дуже ефектно та ефективно.
Те, що роблять служби на кшталт БЕБ, ДБР, СБУ – знаєте, у цьому більше піару, більше шуму, більше реклами, ніж результату. Чому? Бо у справах НАБУ ми бачимо результативність — а це вироки суду. У справах СБУ, ДБР, БЕБ ми цього не бачимо. Ми бачимо лише шлейф, шум, якісь медіавипади, медіаприводи. Але ми потім не бачимо результату. І ми бачимо, що багатьох з цих чиновників відпускають, вони опиняються на волі і продовжують якусь свою діяльність, і так далі, і так далі .
Тому довіри немає. І ми дивитимемося на результат за фактом, а не за тією рекламою, яка зараз йде, і не з того шуму, що вони наробили. Тому що все це дуже схоже на таку ширму, знаєте, таку димову завісу, яка насправді може не призвести до жодного результату. І всі ці чиновники, яких зараз з такою помпою затримують і знаходять у них якісь мільйони в диванах, ми можемо їх через пів року побачити гуляючими на вулицях, які спокійно ходять, нічого не бояться.
Ось тому важливим є результат, а результат – це вирок суду.

Внутрішній ворог нищить Україну в критичний момент

– «Мені страшно за країну». Ваш вкрай лаконічний, повний переживання за Україну пост у фейсбуці. Ви написали: «У влади якась критична кількість несамовитих людей». Чи пов’язано це з тією величезною кількістю людей, що попалися на хабарі, і чого саме Ви найбільше побоюєтеся?

Безумовно, звісно пов’язано. Тому що, якщо в критичний для країни момент, можна сказати, в переломний для країни момент люди займаються тим, що вони збагачуються, тим, що вони набивають собі кишені – питання: а як це може співвідноситися з тим, що переживає вся країна. Співвідноситися з тим, що переживають прості люди, які сидять в окопах і захищають країну. Ми фактично намагаємось захиститися від зовнішнього ворога, а внутрішній ворог просто знищує нас зсередини.
І я вважаю, що зараз, під час війни, саме зараз є критичною кількість таких людей, які, користуючись війною, прикриваючись війною, просто збагачуються, просто не виконують своїх посадових обов’язків, не захищають країну, а займаються лише своїм особистим життям та особистим збагаченням.
І це дуже велика трагедія для країни, для нас, яка може призвести до дуже тяжкого, сумного результату для всієї країни. Тож я так і написав, що мені страшно за країну. Тому що при владі фактично – я не маю на увазі там якоїсь верховної влади – просто навіть на невеликих посадах, на середніх посадах перебувають чиновники, які абсолютно не зайняті захистом країни. Вони зайняті тим, що зараз під час війни вони успішно збагачуються та абсолютно не думають про країну.
Що можна сказати про таку країну? Куди вона може прийти з таким ставленням до нашої країни? Тож це, розумієте, дуже небезпечний сигнал. Внутрішній ворог не менш небезпечний, ніж зовнішній, на жаль. І він може нас просто знищити зсередини. Тому я так і написав, що мені справді стало страшно за країну. Тому що мало того, що багато людей, які збагачуються зараз, під час війни та за рахунок війни, є ще безліч некомпетентних людей, які не розуміють що вони роблять, що вони мають робити на своїй посаді. Вони не розуміють свого функціоналу, своїх обов’язків, вони не мають досвіду. А це такий момент критичний для країни, коли потрібні люди, які можуть витягнути цю країну з цього кошмару. Розумієте? Саме тому ніби стає іноді страшно. Але то була емоція. Я сподіваюся, що все-таки більшість людей – це ті люди, які люблять країну, захищають її та зроблять усе, щоб росія не занапастила нас.