«Віденська тероборона» – так назвав охоронців Петровського в Відні колишній нардеп Ігор Мосійчук. Вони вчинили бійку у самому центрі міста. Одразу стало відомо, що це люди «мецената» з Дніпра Олександра Петровського. Сам Петровський також втік з країни після початку повномасштабної війни. Як він там опинився? Варіантів два: у багажнику або, як всі колаборанти, через ОРДЛО. Справа в тому, що Петровский до 8 січня регулярно навідувався у росію, тому побудував маршрут через ОРДЛО, Ростов. До речі, там проходили регулярні сходки злодіїв у законі, а далі — Відень. Щодо бійки в центрі Відня: це стало відразу відомо і, звичайно, Україна мала великі репутаційні втрати. (17:16–19:10)
Докладніше про це сказав Ігор Мосійчук, український політик, журналіст: «Я знав багатьох людей, авторитетних людей в тому числі в кримінальному світі, які займались меценатством. Вони проплачували виставки, організовували ще щось, тратилися на реставрацію церков чи їх будівництво. Але меценатство не звільняє від відповідальності. Якщо людини вчинила якийсь кримінальний поступок, людина має нести відповідальність. Меценатство не може бути квитком, який позбавляє, захищає від чогось. Меценатство – це коли людина від душі щось робить. Я знав багато людей, які робили багато речей, потім їх на чомусь ловили, судили, і ніде в суді вони навіть не згадували, що вони на щось там жертвували, допомагали, що вони меценати чи ще щось. І це питання навіть не до тих, хто жертвує гроші чи є меценатом. Це питання до правоохоронних органів. Чому в нас немає засудження криміналітету? Чому таким як Петровский продовжують тиснути руку? На жаль, в нас немає інституту репутаційності, тобто захисту репутації. Наприклад, на Заході меценатом не могла б стати така людина, це апріорі, від неї б погребували брати кошти митці, священики і так далі. Хоча були і такі випадки, не треба ідеалізувати Захід. Але ці випадки ретельно досліджувались, навколо них вибухали інформаційні скандали, навіть фільми знімались, грубо кажучи. Той же “Хрещений батько”. І завдячуючи цьому всьому, інститут репутаційності на Заході є. Людина, яка пов’язана з криміналітетом, не може потрапити в кабінети чиновників, в кабінети влади, отримати представницький мандат і тому подібне. Навіть проблема з меценатством. Тому що кожен митець, кожен політик, кожна церква, вони стараються дбати про свою репутацію перед суспільством і не хочуть мати справи з такими людьми. У нас повністю зламана репутаційна інституція. Більш того, кого називають авторитетом? Це людина, яка обов’язково вчиняє злочин. Це людина, яка в силу якихось своїх якостей є авторитетом не моральним, скажімо, булочним авторитетом для певної частини суспільства. Це ненормально. Тому що авторитет завойовується мораллю. Авторитет завойовується здобутками якимось в площині мистецтва, культури, спорту. Авторитет не може бути аморальним. Авторитет не може бути злочинним. А у нас може бути і злочинним, і аморальним, і меценатом, і будь-яким іншим. Щодо того, що авторитет живе зараз у Відні: захист України – це честь, це питання гідності. Я не засуджую людей, які знаходяться за кордоном з різних причин. Я засуджую тих, хто втік від призову, і я засуджую тих, хто втік від служби державної. Олександр Петровський не є ні тим, ні тим. Але зможе він після цього претендувати на якийсь вплив, який він мав до початку війни? Я думаю, навряд чи. Я думаю, що країна буде зовсім іншою, і люди, які не проявили себе в захисті країни під час війни, вони відійдуть на другий план. Ми не знаємо, коли він виїхав, як він виїхав, чому він виїхав. Це питання моралі. Я думаю, що якщо в Дніпрі це питання моралі для суспільства, то буде проведено розслідування. Можливо, він комісований виїхав, можливо, ще щось. Оте відео, ота «дніпровська тероборона» у Відні – вони однозначно мають понести покарання. Про Петровського я не знаю. По цим товаришам спортивним я цікавився: так, це люди, які займаються в тому числі його охороною. Так, це люди, які займаються спортом. Чому ці люди покинули країну, коли вони її покинули – треба задавати питання прикордонникам. Тому що в даному випадку мова йде про кеш, я так думаю. Я не берусь говорити про Петровського, я чув там про деякі хвороби, які могли дозволити бути комісованим. Але ці люди не хворі. Ці люди спортсмени, вони ідентифіковані. З громади Дніпра мені дзвонили і казали: це той, а це – отой. Тому по цих людях дуже серйозні питання. Більше того, я був у Відні після цього інциденту і спілкувався з представниками поліції. І мені було дуже соромно за цей випадок, і я вибачався, і поліція була налаштована на те, щоб їх з Австрії попросити. Якби Петровский виїхав, лікувався, тихенько сидів би і все – нема питань. А коли оця бійка – це точно іспанський сором. Я прийшов, тому що в Австрії виникли питання з оформленням наших біженців, почав спілкуватися, а мені в лоб відразу цю історію. Оскільки це охорона Петровського, то, звичайно, це його відповідальність». (19:10–32:28)
