Дизайн станції метрополітену у Дніпрі викликав питання щодо інклюзивності. Мешканці міста роздивилися на візуалізації наземні сходи, які можуть завадити вільному пересуванню людей з інвалідністю. Що на це відповіли у міській раді? Про це говорили у програмі «Твій вечір» на каналі ДніпроTV.
Фотографія – британське архітектурне бюро Zaha Hadid Architects
«Не можу сказати, що це буде найпростіший об’єкт. Якщо говорити про доступ людей до різних метрополітенів різних країн, скажіть, будь ласка, у нас багато інклюзивних станцій метро, наприклад, у місті Києві, чи в тому ж Лондоні? Це поодинокі випадки. І, розумієте, якщо говорити про ліфти, скажуть: ось у Польщі, там є ліфти, там у Туреччині. Так, тільки у них лінія метро проходить на глибині 12 м, а не 70. І такі ліфти, які зможуть працювати на такій глибині, на сьогоднішній день існують. Але, по-перше, вони надзвичайно вартісні. Люди ж побачили візуалізацію, а самого проекту вони ще не бачили», – повідомив заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директор департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Михайло Лисенко.
«Коли вийшло розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року №366 «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», то це була перемога. Перемога всіх організацій людей з інвалідністю, і перемога суспільства. Тому що головний момент це те, що там, де буде комфортно людям з інвалідністю, там буде комфортно всім», – заявила голова ради громадської організації «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра» Ольга Волкова.
Чи змінюється простір Дніпра в питанні більшої доступності для усіх його мешканців та гостей? «Я можу проаналізувати – як було та як стало. Якщо раніше, прогулюючись із сім’єю, мені часто доводилося їхати на кріслі по проїжджій частині, бо скрізь були високі бордюри, не було понижень, то зараз, звичайно, особливо центральна частина міста – це небо і земля. Можна спокійно туди приїхати. Якщо є місце, можна і припаркуватися, і спокійно погуляти просто містом або відвідати там кінотеатр чи магазин», – сказав тренер громадської організації «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра» Олександр Супрун.
«Місто, звичайно, змінюється на краще. Дуже радісно, що виділяються на це кошти і є якісь певні програми. Але, на жаль, виконавці, які впроваджують ці зміни, вони не зовсім їх розуміють, і тому для незрячих місто залишається фактично недоступним. Тому що транспорт не є доступним для незрячих, оскільки зовнішнє оповіщення – його дуже мало, або його не включають, не розуміючи, для чого це потрібно. Також в маршрутних автобусах не оголошуються зупинки. Через це людина незряча, якщо вона навіть увійде в автобус, не знає, де вона знаходиться і де їй вийти», – повідомила громадська активістка, членкиня громадської організації «Українське товариство сліпих» Леся Лимар.
