Інтерв’ю голови Штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана для ДніпроTV.
Згасання боїв та успіхи ЗСУ: Прогноз на зимову кампанію
– У нинішній ситуації пропоную розпочати ефір із загальної перспективи, щоб потім перейти до нашої дніпровської конкретики. Давайте про ситуацію на фронтах, бо всі ми вже давно знаємо: єдине поле для переговорів з росією – це поле бою.
Нещодавно була пресконференція глави Пентагону Ллойда Остіна та начальника штабів США Марка Міллі. Там вони сказали, що підтримка України тільки зміцнюватиметься, і зимова кампанія має залишитися за Україною, але військове звільнення всіх окупованих територій найближчим часом навряд чи станеться. Як Ви зараз прогнозуєте зимову кампанію і де, на Вашу думку, будуть «найгарячіші» напрямки?
– Давайте, по-перше, загалом про ситуацію, щоб Ви розуміли, що відбувається на фронтах.
Ми бачимо, що ворог відступив на лівий берег Дніпра, залишивши Херсон. Наші війська зайняли Херсон, повернули його Україні. Тому ми, вже бачимо, що починається напруження у цьому напрямку, у тому плані, що ствольна артилерія починає обстріли міста Херсон, від чого страждає, звісно, і мирне населення, і інфраструктура міста. Тобто там поки що «гарячий» напрямок – напрямок Херсона.
Звичайно, переправи ніхто штурмувати не буде взимку. Звичайно, продовжиться обстріл Херсона, самого міста та мирних жителів, які там залишилися. Тому цей напрямок буде актуальним.
Також гарячим, найважчим напрямком залишається Бахмут і Донецький напрямок — там, де, по суті, воюють російські десантники і вагнерівці, тобто кримінальники, яких найняли, як найманців і, по суті, їх не шкодують, їх кидають, як гарматне м’ясо. І там постійно відбуваються контратаки. Займають невеликі населені пункти, назад звільняють їх, тобто там такі ваги, які коливаються в один, в інший бік постійно, і там дійсно дуже складний напрямок.
Я вважаю найцікавішим напрямком на фронті — Луганський напрямок, напрямок Сватове. Я вважаю, що найближчим часом, або принаймні цієї зими, ЗСУ може досягти успіху на цьому напрямі. І втішити нас усіх досягнутими результатами у разі звільнення частини територій Луганської області, яка зараз окупована росією.
Ось загалом те, що відбувається на фронтах.
Щодо зимової кампанії, я б сказав так: безумовно, військова кампанія матиме певне загасання, бо взимку складніше — з одного боку.
З іншого боку: коли замерзне земля, підмерзне ґрунт, можна в принципі здійснювати якісь поступи. Тому давайте спостерігати. Я не думаю, що буде якась велика активність, бо ми бачимо, що ворог змінив зараз тактику і вирішив більше чинити тиск не на полі бою, не в місцях запеклих боїв, а чинити тиск на мирне населення України, тероризуючи його обстрілами по інфраструктурі.
Ось це актуальніше на сьогодні, ніж навіть, можливо, ситуація десь на фронтах.
Хочеться, щоб ЗАЕС скоріше повернулася додому
– Ви багато разів говорили про необхідність звільнити лівобережний південь, окуповані частини Херсонської та Запорізької областей. Давайте конкретніше з цих напрямків поговоримо з огляду на наближення зими. Укрпошта вже опублікувала зображення херсонського єнота з мелітопольською черешнею, а деякі їхні твори були пророчими. Може, таки можемо тут знайти якийсь позитив?
– Херсонський напрямок: ми вже з Вами визначилися та поговорили про те, що переправи підірвані і нашим військам буде досить важко штурмувати лівобережжя. Хоча його можна спробувати обійти з боку Каховки, з боку Миколаївської області, проте, цей напрямок поки, як я вважаю, буде в замороженому стані, де працюватиме в основному артилерія з нашого боку і з боку противника.
Що стосується Мелітополя та півдня України, Бердянська та всього узбережжя. Ми з Вами бачимо і знаємо і про це доносить розвідка, і іноземні партнери кажуть, що активно в ці регіони завозяться оборонні споруди, різні перешкоди, і росіяни будують там ешелоновану оборону досить щільну, щоб нашим військам було складно досягати успіху в цих зонах. .
Тому, звичайно, хотілося б, щоби ворог був відсунутий далі від Запоріжжя. Звичайно, хотілося б, щоб наші війська могли відкинути їх від Енергодару для того, щоб перестали, по-перше, обстрілювати населення Дніпропетровської області — це Нікополь, Марганець. Але поки ми бачимо, що успіху на цьому напрямі немає, просування теж поки що немає.
Але ми не знаємо всіх задумів Генштабу, тому сподіватимемося на краще, на те, що буде якесь просування, у тому числі на Запорізькому напрямку.
Та й найголовніше – це Запорізька атомна станція, яка перебуває під контролем окупантів. Ми знаємо з Вами, що це найбільша атомна станція в Європі і Україна зараз дуже енергозалежна. Тому, звичайно, хотілося б, щоб ці активи повернулися додому.
Визволення Херсона – велике полегшення для Дніпропетровщини
– Як загалом змінилася ситуація для нашої області зі звільненням Херсона?
– Безперечно, звичайно, це вплинуло. Ворог був прибраний з правобережжя, з правого берега Дніпра. Якщо ми згадаємо спочатку куди підійшов ворог – фактично вони перебували за 15-20 кілометрів від Кривого Рогу. Це найбільший південь нашої області. І була загроза того, що вони можуть пройти, обійти Кривий Ріг та піти через Апостолове на Нікополь. І це була серйозна загроза.
Оскільки ворог був вибитий з правобережжя, фактично припинилися сьогодні обстріли Криворізького району, Апостолового та самого Кривого Рогу, у зв’язку з тим, що там уже немає ствольної артилерії і туди не дістає далекобійна артилерія, якою раніше ворог обстрілював цей регіон.
Тому це полегшення велике для нашої області. Південна частина області трохи зітхнула від того, що відбувалося усі ці вісім місяців. Єдине, звичайно, залишаються під ризиком Марганець, Нікополь, які потерпають від обстрілу.
Справа в тому, що відстань там від восьми до шістнадцяти кілометрів з лівого берега на правий берег Дніпра, і тому ствольна артилерія, РСЗВ – реактивна артилерія, легко дістає до цих населених пункті, і тероризує, руйнує домогосподарства, і гинуть люди, .
Для захисту від блекаутів Україна має створити «енергетичні острови»
– Ще одна похмура, можливо, навіть найпохмуріша тема на сьогодні. Ворог продовжує руйнувати нашу критичну інфраструктуру і, схоже, не зупиниться, як Ви прогнозували, поки путін залишається при владі. Що, на Вашу думку, у такій перспективі може зробити Захід і що має зробити Україна зараз і найближчим часом, щоб не допустити гуманітарної катастрофи, вистояти і перемогти? Чи можливе якесь стратегічне рішення, щоб стати невразливими надовго?
– Стратегічних рішень тут небагато. Вони є, але їх небагато. Насамперед — це найбільш ефективні системи протиповітряної оборони, які потрібно просити у наших партнерів, Заходу. Для того, щоб нам передали і системи Patriot, і інші системи найефективніші, які справляються з ракетами різного плану та калібру, які випускає ворог.
Звісно, це стратегічне рішення – отримання систем протиповітряної та протиракетної оборони.
Наступне рішення – це, безперечно, потрібно формувати «енергетичні острови» всередині України, всередині міст. Але це складне завдання. Воно за часом досить довге та ємне за ресурсами. Тим не менш, я вважаю, що до цього завдання потрібно приступати зараз. Саме щодо формування таких собі «енергетичних островів» для того, щоб ми не залежали. Річ у тому, що вся енергосистема пов’язана між собою, і якщо вибивають трансформатори у Львівській та Запорізькій області, то Дніпро у цьому плані теж страждає, бо у нас спільна енергосистема.
Ворог вибиває підстанції на «високій стороні», Україні треба просити у Заходу трансформатори
Ми маємо звернутися від імені уряду до наших партнерів, щоб нам надали технічні можливості заміни трансформаторів, які є на стратегічних вузлах Укренерго.
Це саме висока сторона, що має на увазі високу напругу.
Що роблять зараз путін і його радники, його військові? Вони розібралися – їм легко було розібратися в українській енергосистемі, вони мають усі дані, оскільки це будувалося ще за Радянського Союзу. І, відповідно, вони зараз перестали витрачати ракети на невеликі підстанції типу 330-х потужностей, вони пішли вибивати підстанції, що приймають генерацію.
Щоб люди розуміли, скажу простою мовою: є атомна станція. Вона видає дуже багато потужності електроенергії.
Для того, щоб ця потужність розподілялася і передавалася далі, існують вузли – так звані трансформаторні підстанції високої напруги або «висока сторона», як її називають.
Щойно вибивають ці трансформаторні підстанції високої сторони, фактично електроенергія, що виробляється атомними електростанціями, нікуди не йде. Тобто ми не можемо приймати генерацію, вона не йде до мережі. Відповідно, якщо вона не йде до мережі, вона не йде по всій Україні.
Востаннє, коли був ракетний удар, по суті, вибили три основні трансформаторні підстанції з високої сторони. Дві у Львівській області та одну у Запорізькій області. Таким чином атомна генерація – її нікуди прийняти, розумієте? І тому люди страждають, і електроенергія не приймається та не розподіляється по мережі. І з цим пов’язана вся Україна — як Дніпро, так Київ, так і Львів, Рівне тощо.
Після того, як вибили ці трансформаторні підстанції, настав блекаут. І зараз, я так розумію, є якийсь резерв Укренерго. Вони, можливо, змінюють якісь трансформаторні підстанції високої сторони. Сподіватимемося, що вони можуть попросити у партнерів таке ж, аналогічне, обладнання. Можливо, його треба трохи адаптувати під наші мережі.
Тому сподіватимемося, що справлятимемося.
Тут уже нічого не залежить ні від міської влади, ні від регіональної влади, тому що загальна система розподілу електроенергії, на жаль, нам дісталася від Радянського Союзу, і вона існує в такому вигляді, в якому вона рівномірно розподіляється по всій країні, незалежно від того, де знаходиться генерація.
Тому дивитимемося і боротимемося далі з цією ситуацією.
Дніпру складно — ми відрізані від ЗАЕС, але в Києві ситуація гірша
– Зі вчорашнього звернення президента випливає, що ситуація з водою і світлом у нашій області – одна з найскладніших по країні. З чим це пов’язано та як довго може тривати?
– Я не знаю, чи найскладніша ситуація в нашій області. Я бачу, що у Києві та Київській області складніша ситуація, ніж у Дніпрі. Можливо, це пов’язано з тим, що ми зараз відрізані від Запорізької атомної станції, і це була основна генерація, яка надходила до Дніпра, Дніпропетровської області, Запорізької області, Кривого Рогу і так далі. Чому? Тому, що це регіон, де сконцентровано багато промисловості потрібне велике споживання електроенергії. Плюс — тут велика кількість населення, вона більша, ніж на заході України. Звісно, споживання збільшено. Тому ситуація складніша. Але поки що ми справляємося, і я не думаю, що наш регіон у гіршому становищі, ніж інші регіони, ніж Київ, наприклад.
Я за своїми спостереженнями, ту статистику, яку я збираю та бачу, я бачу, що у Києві ситуація гірша, ніж у Дніпрі. Тому сподіватимемося, що нам вдасться таки вирівняти ситуацію і забезпечити людей усім необхідним.
Дніпро підготовлено до блекауту, комунальники – герої як на фронті
– Ви неодноразово говорили в ефірах Дніпро TV, що Дніпро готувався до блекаутів. Як зараз, за Вашою оцінкою, справляється місто? Що ми ще можемо зробити самі, спільними зусиллями, крім того, що попросити міжнародну допомогу, ось щодо трансформаторів, як Ви вже озвучили?
– Спільними зусиллями ми можемо лише попросити людей зменшити енергоспоживання. Тобто не включати непотрібні електроприлади, намагатися заощаджувати світло, тому що це все впливає на баланс енергосистеми. Єдине, що можуть зробити звичайні люди для цієї ситуації — це максимально постаратися заощадити своє споживання.
Щодо підготовки до подібних питань: Ви бачите, що Дніпро виявився готовим до цієї ситуації. Не розморозилися жодні системи. Так, котельні відключилися, тому що відключилася електроенергія. Але зараз багато котелень перейшли на роботу генераторів, які ми купили заздалегідь. На найближчій сесії міста Дніпро буде розглянуто ще виділення великої суми на придбання генераторів для підтримки знову ж таки котельні та водоканалу.
Те саме водоканал: поки справляється тими генераторами, які поставлені зараз, і зараз будуть додатково поставлені на водоканал ще потужні одномегаватні генератори на різні вузли, на Ломівську станцію та інші насосні станції, які мають качати воду, відкачувати каналізацію та підтримувати водопостачання населення.
Тому заходи посилюються, вживаються нові заходи, і ніхто не зупиняється у цій роботі.
Повірте, що комунальні підприємства міста сьогодні виявляють героїзм не менший, ніж на фронті.
Якщо блекаут повториться, буде важко, але місто зробить все можливе і навіть намагається дістати Starlink
– Якщо блекаут повториться чи наслідки в енергетиці не будуть усунені до відновлення базових потреб у світлі, воді, опаленні, на що можуть розраховувати дніпряни: колонки, ємності з водою, «пункти незламності», про які зараз говорять, генератори, які Ви вже озвучили в ефірі?
– Ще раз: так. Зараз ухвалено програму президентом, ми її бачили, все приєднуємося і підтримуємо цю програму. Це формування «Пунктів Незламності». Вже на сьогодні у Дніпрі у кожній районній адміністрації сформовано такі пункти. Також близько 20 пунктів буде сформовано на базі середніх шкіл, соціальних центрів, які є у місті. Їх теж там чимала кількість. Тому всі ці адреси будуть опубліковані і люди зможуть туди приходити, зможуть отримати воду, отримати заряд для своїх телефонів, отримати інтернет. Найближчим часом ми намагатимемося закупити якусь кількість Старлінків для того, щоб забезпечити ці «Пункти Незламності» зв’язком та інтернетом. Тобто місто робить все, що може робити. Також буде виділено на сесії ще близько 200 мільйонів на закупівлю партії найпотужніших генераторів, які будуть розставлені знову ж таки на котельнях і розставлені на ключових вузлах водоканалу для того, щоб підтримувати цю інфраструктуру в той момент, коли починається блекаут.
Що ще можна зробити у цій ситуації? Потрібно терпіти, треба боротись. Ворог розраховує на те, що він зламає нас, на те, що ми почнемо панікувати. Буде тяжко. Що я можу сказати. Буде тяжко.
Дніпро щодня продовжує допомагати переселенцям
– Наше місто знову на сторінках провідних світових ЗМІ – у хорошому розумінні. У «Нью-Йорк Таймс» днями було опубліковано величезний лонгрід про Укрзалізницю, і авторка тексту Сара Тополя чимало рядків присвятила Центру допомоги переселенцям при вокзалі у Дніпрі – як там усе продумано та чітко влаштовано, чітко працює. Раніше у нас в ефірі координаторка Центру Одарка Біла розповідала, що центр – це Ваша ідея. Чи Штаб оборони міста продовжує взаємодіяти з центром? Чим зараз він займається?
– Безперечно. У принципі вони вже працюють автономно. Ця ситуація виникла у перші місяці, навіть у перші тижні війни. Коли, ми пам’ятаємо, була масова евакуація людей, і на вокзалі діялося Бог знає що, тому довелося вибудувати таку логістику в районі вокзалу для того, щоб, по-перше, там був порядок, щоб не було тисняви, щоб люди, які приїжджають і їдуть, отримували першу медичну допомогу, щоб їм було де переночувати поряд з вокзалом, і таке інше.
Це була велика робота, яка в перші дні і в перші місяці була досить важливою, важливою насамперед для людей. І місто в особі Одарки Білої змогло її організувати. І слава Богу, ця ідея отримала своє продовження, бо сьогодні наше місто щодня продовжує приймати біженців зі сходу. Цих людей зустрічають, їх годують, їх розміщують, їх розподіляють містом – маю на увазі тих, які мають залишатися тут — їх ставлять на соціальний облік тому, щоб виплачувалася допомога. І так далі, і так далі. Це справді велика заслуга Одарки Білої та дівчаток, які з нею працюють, її працівників. Те, що вони це підтримують, допомагають людям – це велика допомога, і місто в цьому сприятиме.
Корупціонерів, ідіотів та ворогів з влади змиє Перемога у цій війні
– І на завершення питання зовсім з іншої сфери, але про це треба говорити, бо інакше ми перетворимося на дракона, з яким боремося. У понеділок Україна відзначала День Гідності та Свободи. І ніби до дати скандальному міністру Януковича Дмитру Табачнику висунута підозра у держзраді. Тим часом кадри тієї епохи досі продовжують керувати і перебувають при владі. Виявляється, заступника Табачника — Дніпрова — не було люстровано і зараз він є заступником голови ВП, головою комісії з громадянства. І таких прикладів безліч, куди не подивися. Ви з самого початку підтримали Революцію Гідності. Може, у Вас є відповідь, як зробити так, щоб вона таки досягла своєї мети?
– Я вважаю, що Революція Гідності не закінчена, вона продовжується. На жаль, вона затягнулася та перейшла у війну. Фактично ми розуміємо, що за нашу гідність ми повинні боротися не лише з внутрішнім ворогом, а й і з зовнішнім ворогом. І я сподіваюся, що всі ці кадри на зразок Дніпрова, і всі інші, які уникли люстрації, уникли осуду, так говоритимемо, і які ще й змогли закріпитися у владі – їх змиє разом з тим, як закінчиться війна в Україні. Тому що люди більше не зазнають такого. Не потерплять ні корупціонерів, ні ворогів у владі, ні нероб, ні ідіотів, вибачте за вислови, які не повинні бути при владі, а багато з них залишаються.
Тому сподіватимемося, що Революція Гідності завершиться разом із завершенням цієї війни. Ми переможемо і всі недостойні люди точно не будуть у владі – принаймні я на це сподіваюся. Люди після війни не дозволять цим людям керувати собою. От і все.